ГлавнаяНаукаВсе новости раздела
 

® Від високих технологій - до українскього економічного чудаРеклама

3 мая 2006, 15:10
0
10

Україна володіє величезним інтелектуальним потенціалом, прогресивними ідеями і технологіями, кваліфікованими кадрами і традиціями технічної освіти, а потому в нашу державу варто інвестувати. До такого висновку дійшли учасники Всеукраїнського форуму "Проблеми і перспективи впровадження високих технологій в Україні", організованого Міжнародним фондом "Техноміст" і який проходив у Києві 27 квітня.

За словами організатора форуму, голови правління Міжнародного фонду "Техноміст" Максима Школьника, питання і проблеми, які поставлені в рамках форуму, а також знайдені механізми їх вирішення, можливо, стануть основою для майбутнього розвитку України і відкриють двері для нового економічного чуда - Українського. Ось так - амбітно і впевнено. 

В Україні подібний форум проводився вперше. Цим, можливо, й пояснюється той величезний інтерес, що був викликаний у науковців, бізнесменів, представників влади, а також у представників іноземного капіталу. Воно й зрозуміло, адже без грошей, як відомо, ані розробити, а тим більш впровадити високі технології неможливо. Оптимізму й надії на те, що наші винахідники врешті решт зможуть сподіватися на підтримку капіталу, нехай для початку іноземного, додав один із головних учасників форуму, інвестиційний магнат - Лоуренс Барштейн, президент Unity Venture Capital, яка останні 20 років активно працювала по всьому світі у пошуках перспективних технологій, в які варто було б вкладати гроші. За його словами, очолювана ним компанія вже інвестувала близько 200 мільйонів доларів у невеликі високотехнологічні компанії, які займалися, зокрема, медичним обладнанням, розробкою програмного забезпеченням, відеоігор та іншого. А останнє серйозне інвестиція  - 17 мільйонів доларів була здійснена у телефонну Інтернет-компанію.  Вони готові здійснювати  довгострокові інвестиції, результат від яких буде відчутний через 3-5 років. 

Питання, а чому ж американський капітал цього разу серйозно взявся за Україну, цікавило усіх учасників форуму та особливо тих, хто за своїми плечима має не одну розробку і сподівається на допомогу. Аргументи були названі, і вони, безперечно, не могли не сподобатися присутнім. По-перше, на переконання пана Барштейна, такому рішенню сприяли позитивні тенденції у економіці Україні в останні роки та поступове економічне зростання. Причому, як він зауважив, не зважаючи на невеликий спад у 2005 році.

По-друге, це політична ситуація, яка наразі має всі можливості стабілізуватися. По-третє -  географічна близькість нашої держави до Західної Європи та спроби активно інтегруватися до європейської спільноти. Це якщо говорити про макрофактори. А от найважливішим мікрофактором для інвесторів є той інтелектуальний ресурс, яким багата наша держава. До речі, про потужний науковий потенціал України упевнено говорив і перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Гуржий. За його словами, із 170 тисяч науковців - 60 тис. -  кандидати наук і 20 тис. - доктора. "Ми можемо пишатися цим показником, адже такі цифри дають нам змогу стояти поряд із найрозвинутими країнами Європи", - підкреслив Андрій Гуржий. Лоуренс Барштейн, у свою чергу, переконаний, що Україна не повинна на цьому зупинятися. Варто повчитися і набратися досвіду у таких країн як, Китай, Бразилія і Індія. Зокрема в останній нещодавно побував і сам магнат і був вражений її темпами росту. Наприклад, у Нью-Делі наразі будується 5 п’ятизіркових отелей, розбудовуються великі індустріальні площі, а у наступні 2 роки такий потужний ривок може дати цій країні додаткових десятки тисяч робочих місць. "Такі темпи росту у майбутньому я бачу і в Україні і це сприятиме активній участі України у процесах глобалізації", - підкреслив Барштейн. Однією із ніш у сфері високих технологій, яка на його думку, має бути заповнена - це ринок програмного забезпечення. Чому саме ця сфера? Відповідь проста: станом на 2005 рік ринок програмного забезпечення США оцінювався у 20 мільярдів доларів, а ось частка України й досі коливатиметься від 100 до 200 тисяч доларів. Отже, є до чого прагнути. Додає оптимізму і те, що у першому кварталі 2006 року прямих іноземних інвестицій в Україну було залучено близько 1 мільярду доларів.

А от про те, що гроші - найболючіша тема для наших науковців та винахідників, говорити не приходиться. Красномовніше за це можуть сказати цифри. До них і звернувся Андрій Гуржий у своєму виступі. Так, за його словами, згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" фінансування науки повинно здійснюватися в обсязі 1, 7% від ВВП. За п’ять років існування цього закону жодного разу цей показник не піднімався вище ніж 0, 47%. Правда, був в історії незалежної України один знаменний рік - 1991, коли з бюджету було виділено 2,4%. За словами першого заступника Міністра, у Європі цей показник сягає 3 %. Втім, європейці такою цифрою дуже стурбовані, адже відстають від США (4 - 4,5%) та від Японії (7%). На превеликий жаль, сподіватися на те, що в Україні ситуація щодо бюджетного фінансування науки зміниться на краще, не приходиться. Андрій Гуржий зауважив, що майже всі політичні сили в країні і уряди, що змінюються, говорять про важливість науково-технічного прогресу і підтримки науки, проте "воз і нині там".

Про те, що вирішальним чинником для створення передумов інвестиційно-технологічного буму в Україні є ефективне і грамотне державне регулювання, говорив перед учасниками форуму Максим Школьник. "Звичайно ж мова повинна йти про зменшення податкового пресу, перш за все для малих та середніх інноваційних компаній, діяльність яких пов"язана з експортом", - упевнений голова правління "Техномосту". Він зокрема розповів, що досвід зарубіжних країн — Ізраїлю, Ірландії, Тайваню, Індії свідчить про ефективність і необхідність таких заходів. Цим же досвідом скористалася і Росія, де зараз розглядається законопроект, яким пропонується зменшити податок на прибуток до 6% для компаній, що здійснюють розробки програмного забезпечення на замовленнях іноземних компаній і частка експорту яких в структурі прибутку складає не менше 70%. На переконання Максима Школьника, як раз у таких умовах відпаде необхідність використання міжнародного корпоративного механізму (зокрема, офшорного) для податкового планування. І капітал залишиться в країні і податки платитимуться до бюджету цієї країни. Дозволивши вільно пересуватися на ринку венчурному капіталу, держава вирішить ще одну наболілу проблему - багаторічне недофінансування науки. От вам і відповідь, панове чиновники.

Окремою темою, яка заслуговує на увагу і піднімалася учасниками форуму, була перспективи розвитку інформаційних технологій. Цікавим у цьому плані був виступ генерального директора "Microsoft Україна" Валерія Лановенка, який поділився досвідом роботи компанії в Україні. Очолювана ним компанія, незважаючи на те, що недавно працює на ринку нашої держави, має вже понад 80 сертифікованих партнерів і співпрацює із близько 2 тисячами компаній. Темпи росту IT сфери, за його словами, вражаючі. Мова йде про 20-25% щорічно. Сьогодні за цими показниками ми обійшли Чехію, Грецію, наздоганяємо Польщу. Про високі темпи розвитку цій сфері говорив і президент Асоціації "IT-Україна" Ігор Мендзебровський. На його думку, на цей процес не стільки впливає політична ситуація в країні, скільки успішний і прогресивний розвиток системи освіти. У цьому аспекті приємно було почути від підприємців, що розвитком освіти серйозно опікується  Міністерство освіти і науки, яке тісно співпрацює із бізнесом. Зокрема, Валерій Лановенко розповів, що це міністерство підтримує "Microsoft Україна" у впровадженні загальноосвітніх програм з програмування у школах, а також програм з навчання вчителів з інформатики у школах і технікумах. Серед іншого Валерій Лановенко торкнувся і питання розповсюдження ліцензійного програмного забезпечення і розділив занепокоєння, що пролунали у попередніх виступах.

Майже ніхто з виступаючих на форумі не обійшов і проблему "відтоку мізків". Цікавим було дізнатися, що з підготовки IT спеціалістів Україна займає 5 місце у світі після США, Європейського Союзу, Індії і Росії. Як образно виразився перший заступник Міністра: "Вміла Настя готувати, втім не вміла подавати". Адже з 2 тисяч інженерів у цій галузі, яких щорічно готують вузи України, більшість шукають на кращі умови роботи за кордоном. І це не може не турбувати.  

У ході роботи дискусійних клубів і семінарів науковці і бізнесмени не обійшли увагою і таку проблему як захист інтелектуальної власності. Те, що на цьому полі дуже часто грають нечистоплотні гравці, вони знають з власного досвіду. А от як з цим боротися - питання й досі відкрите. Як зауважив радник голови Національного агентства з інвестицій та інновацій Антон Зацепін, є численні концепції, начебто вдало прописані закони у сфері інновацій і інтелектуальної власності, але проблема не вирішена. Він упевнений, що треба активно боротися з тими, хто має у своєму бізнес-арсеналі розроблені схеми обходу закону. Як раз тут провідну роль повинна грати держава.

Скаржилися учасники і на те, що немає в державі єдиного органу у сфері інновацій та інвестицій, який би не стільки контролював цей процес, скільки його спрямовував і розробляв механізми підтримки тих, хто власним інтелектом заробляє на життя. Куди людині піти зі своїм науково-технічними розробками? Як отримати кваліфіковану консультацію та ще й, непогано було б, фінансування?  Питання відкрите.

А от поки держава спить, радимо українським "кулібінам" відслідковувати усі конкурси у сфері інновацій, які проводять, як правило, іноземні компанії. За словами голови правління міжнародного фонду "Техноміст", який виступив організатором Всеукраїнського конкурсу інноваційних технологій "Ідеї - в життя!" Максима Школьника, багато винахідників фізично не мають можливості захистити свої права на інтелектуальні розробки з різних причин: у зв"язку з відсутністю коштів на реєстрацію прав і підтримку патенту або у зв"язку з відсутністю елементарних знань про те, який же цей механізм загалом є. А якщо зважити на те, що  це торкається захисту не тільки усередині країни, а і на міжнародному рівні, то проблема стає більш ніж актуальною. Конкурс "Ідеї - в життя!", на його переконання, надає реальний шанс винахідникам побачити своє дітище не на папері, а у реальному житті. Конкурс ще  триває, так що, вперед!

Те, що такі форуми корисні і потрібні, сумнівів не виникає. Головне, щоб вони не перетворилися в поодиноку акцію, яка не матиме свого логічного продовження. Сподіваємося, що саме цей, безперечно, цікавий захід матиме своє продовження і дійсно відкриє нові можливості впровадження інноваційних технологій, проектів і ідей у наше з вами життя.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в cоцсетях