Непросто реформувати військо, підняти знесилену війною економіку, узяти в шори депутатів, які звикли ставити власні інтереси вище за державні. Важко створити позитивний авторитет країни у світі, коли він псувався десятиліттями. Важко, але не з категорії «неможливо». Історія тому свідок: якщо ж вона не відзначається креативністю у подачі українському народові проблем, то відповідно шляхи їх вирішення теж треба шукати в пережитих століттях. Чому б, скажімо, нашим політикам не звернутися до гетьманського досвіду Петра Конашевича-Сагайдачного? Ось вам істинний лідер, видатний державний діяч і прекрасний дипломат. Це була інша епоха, але методи боротьби за волю залишаються незмінними. І тактика Сагайдачного, як на мене, може бути успішною навіть на фронті 21-го століття.