Гімн громадянинові всесвіту

12 квітня 2015, 13:01
Власник сторінки
Проповідник, правозахисник, видавець, письменник, журналіст.
0
57
Гімн громадянинові всесвіту

Із збірки "Душа – це людина в центрі буття".


Людино вільна і прекрасна,
Ти над суспільствами й для них,
Ти – сонце мислі в день ненасний,
Що сяє серед доль складних.

Твоя мета – цей світ пізнати,
Твій путь у хмарах десь зника.
Хоч часу маєш небагато,
Та б'є натхнення ключ в віка.

Ніхто не вирішить за тебе,
Навіщо жити, що робить,
Нема бо господа на небі,
А поряд брешуть кожну мить.

Ти, зрячий син буття сліпого,
У розвитку не маєш меж,
Якщо не спинить випадково
Тебе негідник, зрячий теж.

Тому – вперед! Борись і прагни
Творить високе понад все!
Якщо в багно зневіри тягне,
Шукай надії озерце!

Пліч-о-пліч з однодумцем вірним
Будуй майбутнього штрихи,
Хоч згоджуйся, та непокірно,
Єднай усі людські шляхи.

І зустріч в космоса глибинах
Людей з віддалених світів
Осяє Розум, як єдине
Святе по розуму братів.

Мрійте! Ідея, наче промінь дивний,
Проріже темряву пустель.
Ви – частка променя, що рівна серед рівних.

o o o

NGC 6302

У затишку космічному
Годинник час відлічує.
Світила в ньому сиплються
Із вічності до вічності.
Летить метелик, світиться,
У нескінченність кличе...
Зловлю, переверну,
Продовжу радість сну.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
ТЕГИ: космос,українська поезія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.