Якщо він зелений, то цілком може виявитися жабою. Фотошоп дає усі можливості.
Незадоволення владою у країні шириться. Але не зростає, критичної маси для вибуху нема.
Судячи з акцій, які відбуваються щороку - пам'яті Г.Гонгадзе, Голодомору та інших, кількість учасників на них дещо зменшується. Неможливо постійно тримати кулак стиснутим? Може й так. Ну, тоді давайте будемо у соцмережах фотожаби на В.Януковича і Ко перепощувати! Шляхетне заняття для душ, спраглих за революцією! Останній винахід - обливати фарбою білборди. Масовий облив, звісно, річ безпрецедентна, і тут би навіть Самому задуматися. Але річ не у цьому, та навіть і не у Ньому.
Ідеї швидко ширяться, але дрібнішають. Енергії не накопичуються, а йдуть у віртуальний гудок. Інтереси нарізаються ще дрібніше, а особистості дрібнішають. У колективному пориві поняття лідерства, жертовності, місіонерства поступаються масовому психозу, а організаційна робота, яка чи не єдина має зараз сенс - істерикам у розрахунку на телекамери чи самоспаленням у фейсбуках.
Суспільство замість структурування розпадається на сотні мікроакцій та міні-ініціатив. І це ще добре, бо решта намертво окопалися. Для українця оборона - чи не найприродніший стан. А ті, хто атакують, метають фотожаби.
Що буде у цьому році? Та нічого не буде! Рік приносить ідеальний "інформаційний привід" для того, аби усі, хто не хоче миритися з кримінальною владою, об'єдналися і вимели цю владу. Проте, видать, не час. Питання у тому, що настане швидше: ми домовимося і перехопимо у влади ініціативу, чи ми перечубимося і встановиться справжня диктатура і тоталітаризм.
З Новим роком усіх!
Роком Фотожаби!