Обговорювали на парламентських слуханнях державну політику щодо вирішення питань повернення і компенсації втрачених заощаджень громадян. Набилася повна зала слухачів і доповідачів.
Серед останніх – поважні у суспільстві люди: представники міністерств, народні обранці, голови громадських організацій. Але ідеї і репліки по темі штовхали такі, що волосся дибки ставало.
Провладні депутати, а також заступник міністра фінансів - голова Наглядової Ради Ощадбанку - говорили багато тільки для того, щоб нічого не сказати. І те, що взагалі депутати з парламентської більшості проголосували за проведення таких слухань – це ніщо інше, як чергова спроба випустити пару. Навіть представники громадських організацій і партій були достатньо політично заангажовані, їхні виступи зводилися або до любові до Віктора Федоровича, або до Юлії Володимирівни.
Між іншим, слушні думки з приводу компенсаторів, які дозволили б вирішити це питання, все ж таки пролунали. Якщо їх фахово зібрати до купи, можна отримати надійний і ефективний механізм повернення вкладів громадянам.
На моє глибоке переконання, аби вирішити це питання, потрібна, в першу чергу, політична воля нині діючої влади. Але я маю сумніви, що вона знайдеться. Бо грошей ніколи не буває багато, а через це завжди знайдуться об’єкти (на кшталт Євро-2012), де є можливість про свої кишені подбати. І тільки Верховна Рада і самі вкладники Ощадбанку зможуть спричинити цю волю.
Безумовно, парламент має в обов'язковому порядку прийняти Закон про визнання державним боргом заощаджень часів СРСР. Я особисто буду працювати над таким законопроектом.
Другим кроком має стати проведення актуалізації заощаджень,
а не інвентаризації, про яку так багато всі говорили. Адже дуже багато людей, у яких в перерахунку заощадження складали 200-500 грн, не переоформлювали свої вклади, тобто вони не претендують на ці гроші, багато вкладів, у яких втратився спадкоємець, а багато хто з вкладників уже відійшов у інший світ. Тому сума вкладів реальних людей, які на сьогодні вимагають від держави повернення – не більше 60 млрд. грн. замість заявлених тут 121 млрд.грн.
Яким же чином розпочати виплачувати людям ті 60 мільярдів гривень?
Як один з варіантів лунали пропозиції підвищити різні податки. Але автори цих пропозицій мають зрозуміти, що підвищення податків спричинить підвищення вартості продукції, а воно спричинить інфляційні процеси. Тому цього не можна робити.
Через це, якщо державним оператором по поверненню знецінених вкладів є Ощадбанк, можна його використати з цією метою. Держава мала б випустити облігації внутрішньої державної позики, ними збільшити статутний капітал Ощадбанку на суму цих ОВДП, а потім обміняти їх на акції для
людей-вкладників. Іншими словами, акціонувати вітчизняний Ощадний Банк. Аби вкладники не кинулися одразу продавати ці акції, потрібно ввести трирічний мораторій на їхній продаж. Але люди будуть отримувати дивіденди і зможуть залишати їх у спадок.
Не треба забувати і про угоду від 10 жовтня 1991 року між Ощадбанками України і Росії, за якою Ощадбанк Росії зобов’язався списати з рахунків Ощадбанку України 84,3 млрд рублів. Тому народні депутати мають не ховати сором’язливо очі і боятися поставити вимоги перед нашими сусідами (я
погоджуюся, що потрібно дружити, але в першу чергу, відстоювати інтереси своєї країни), а створити у межах Верховної Ради спеціальну слідчу комісію, яка б вивчила виконання цього питання.
Крім того, сьогодні багато говорять про злиття Нафтогазу України із Газпромом Росії, і Енергоатому України з Росатомом. Аби не виникло поглинання, і російські компанії не стали монополістами в українській енергетиці, Нафтогаз і Енергоатом потрібно акціонувати, і по 10% акцій від кожної компанії, знову ж таки, віддати людям в обмін на заборгованість. І цього вистачить з лихвою, щоб покрити борги держави перед населенням, і, повторюся, люди зможуть отримувати дивіденди та передавати ці акції у спадок.
Зробивши, як мінімум, вищевикладені речі, ми зможемо розрішити питання повернення заощаджень, не спричинимо розкручування інфляційного маховика, і держава виконає свої зобов’язання перед суспільством. Діло за політичною волею…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.