Власник сторінки
главный редактор журналов Деньги и Корреспондент
В журналі Гроші - Рада ухвалила проект держбюджету та закон про середньострокове бюджетне планування – у першому читанні. Нафта почала дешевшати.
Світ цікавиться перспективами світової фінансової кризи. Хлопці у погонах цікавляться майбутніми прибутками напередодні дембеля.
«Соціалізм починається, коли чужі гроші є. Та закінчується, коли вони вичерпуються», – так трохи цинічно пояснює сенс лівого економічного руху один мій знайомий візіонер. Та що казати, прикладів такого мислення – греблю гати. Зараз, коли йде лихоманкова дискусія щодо держбюджету та податків на наступний рік – їх особливо багато.
Ось подивимося на виступи одного депутата-«європтиміста» (він такий не один, на жаль, тому ім'я особливого значення не має). Він пропонував зрізати субсидії агровиробникам під приводом того, що певна частка цих коштів потрапляє великим агрокорпораціям, що спеціалізуються на індустріальному птахівництві. І пропонує перекинути ці кошти на будівництво житла для нової поліції.
Стежимо за руками – де саме тут Маркс, Ленін та інші.
Найпростіше про поліцію: я стверджую, що тримати людей обіцянками про виділення житла – то є суцільне кріпацтво. Це просто нечесно. Людина потрапляє у сучасне рабство під обіцянку. Годі вже казати про те, що службове житло є за визначенням субстанцією дефіцитною, тому – корупція, образи, «прикріплення» кадрів до певного місця служби, що для силовиків є вкрай поганим рішенням. Ринкова альтернатива є. Це – можливість отримати іпотеку та одночасне збільшення зарплатні поліціянтам. Людина має отримати можливість вибору: іпотека, оренда за ринковою ціною або що. Тобто ми бачимо, що цей «єврооптиміст» – досить відвертий совєцький функціонер.
Про агросубсидії – ще краще. Замість того, щоб просувати земельну реформу, яка легалізує мале та середнє фермерство, – відмова у підтримці цим фермерам, які змагаються з шалено дотованими європейськими конкурентами. Замість податкової реформи, яка є найкращим реально стимулом для економіки – відмова у підтримці. Замість запровадження та поглиблення заходів, що останній рік хіба що не вперше дали можливість реально сфокусувати агропідтримку на середньому та дрібному агровиробнику – байки про «Косюк все зжере». Боїтесь, що мегаагрохолдінги все зжеруть? Ок! Встановіть прозорі бар'єри перед надвеликим агробізнесом, який може фондуватися за кордоном з огляду на його експортні можливості. До речі – один із проектів згаданого Косюка не отримав субсидії на запуск горіхових насаджень. Але це, мабуть, нецікаво «єврооптимістам»?
Побоюються «єврооптимісти» того, що заради доступу до субсидій агрохолдінги почнуть «подрібнюватися» та виставляти як отримувачів афільовані прокладки? Тоді на якого біса існує розрекламована система доступу до інформації про структуру власності?
Найлегше «єврооптимістам» вдається перерозподіл коштів платників податків – що є найулюбленішою справою соціялістів. Та хіба це новина?
Трохи на десерт. 18 жовтня Рада не ухвалила проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків» – там мова йшла про підвищення акцизів та екологічних податків. Про збільшення акцизів – то зрозуміло, то є податок на наше з вами споживання. Закон не пройшов не з цієї причини, а тому, що був шалений спротив із боку великих забруднювачів. Але цікаве ось що у пояснювальній записці:
«8. Громадське обговорення
Проект закону не потребує громадського обговорення.»
Тобто громадскість не повинна мати можливість сказати своє слово щодо перспектив підвищення податків. Ми реально вважаємо, що це нормально, коли платникам податків наказано мовчати, а говорити можуть лише ті, хто перерозподіляє? Чи маємо волати про ліву загрозу и реванш соціялістів?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.