Чому зростає будівельний сектор

28 червня 2021, 14:28
Власник сторінки
Народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядуванн
0
351

У квітні 2021 року обсяг виконаних будівельних робіт в Україні збільшився на 10,2% у порівнянні з квітнем 2020 року. За рахунок чого відбулося збільшення інтенсивності будівництва?

Нещодавно Держстат опублікував нові дані по сегменту будівництва, відповідно до яких, обсяг виробленої продукції у квітні 2021 року зріс на +10,2% до квітня 2020 року.

Основним драйвером стали житлові споруди, які показали +40%. Для нежитлових будівель зростання склало +4,5%, а для інженерних споруд +2,5%.

Варто зауважити, що лише місяцем раніше ситуація була набагато гірша. Так, у березні 2021 року будівництво скоротилося на -0,3% проти лютого і майже на -10% у порівнянні з березнем 2020 року.

Тоді основним драйвером падіння обсягів стали нежитлові будівлі, що продемонстрували -14,2%. Інженерні споруди показати +9,7%, а житлові будинки +8,6%.

Через це загалом у січні-квітні 2021 року у порівнянні з січнем-квітнем 2020 індекс будівельної продукції склав 94,7%.

У грошовому еквіваленті, обсяг виробленої будівельної продукції підприємствами України в січні-квітні 2021 року становив 39,8 млрд грн.

На нове будівництво прийшлося 42,7% виробленої будівельної продукції, на капітальний та поточний ремонт – 29,1%, а на реконструкцію та технічне переоснащення – 28,2%.

Така ситуація демонструє декілька важливих тенденцій на ринку.

По-перше, сьогодні драйвером будівельного сектора є житло. Житлова нерухомість переживає стрімке відновлення до показників доковідного 2019 року.

Наприклад, зростання обсягів будівельної продукції за січень-квітень 2021 року склало +10,8% проти аналогічного періоду 2020 року.

Однак власне січень-квітень 2020 торік показав просідання на -14,3% до січня-квітня 2019 року.

У квітні 2020 року забудовники зменшували активність, не знаючи чого очікувати через карантин.

Однак у 2021 році сектор показує позитивну динаміку завдяки впливу декількох факторів.

По-перше, ринок бачить стабільний попит – здебільшого сегмент покупців первинного житла не зазнав негативного впливу через пандемію та локдаун.

У свою чергу, забудовники, які відкладали нові проекти в 2020 році, розпочинають їх зараз.

Також вони природно пришвидшили роботи на розпочатих будівництвом об’єктах, тим самим збільшуючи показники виробництва будівельної продукції.

Нежитлові будівлі навпаки не показували такого просідання на початку локдауну. Чимало офісних і торгових центрів продовжували будувати під час карантинних обмежень.

Тут справа у джерелах фінансування. Для більшості забудовників житла основним джерелом коштів є кошти приватних інвесторів.

Через коронавірус девелопери побачили падіння продажів, тому більшість компаній не могли підтримувати сталий темп робіт впродовж тривалого часу.

Для офісних будівель чи торгових центрів зазвичай девелопери використовують кредити, власні кошти чи гроші великих інвесторів.

Оскільки такі джерела стабільні по відношенню до локдауну, а будівельники могли працювати навіть під час найсуворіших обмежень, початок карантину не вплинув негативно на цей сегмент.

З іншого боку, до кінця року динаміка дещо впала, а чимало об’єктів з високим рівнем готовності перемістилися на 2021 рік.

Зрештою 2020 рік не став рекордним для офісного сегмента чи торгових центрів, однак така ситуація дозволяє нежитловим будівлям і сьогодні показувати якщо не високе зростання, то принаймні втримування планки.

Інженерні споруди в квітні 2021 року змогли вийти на показник квітня 2020 року, однак все одно за результатами перших чотирьох місяці значно поступаються аналогічному періоду минулого року.

Це демонструє значний потенціал для державних інвестицій, які можуть позитивно вплинути на цей сегмент. Тим паче, з огляду на те, що частка інженерних споруд склала понад 46% він обсягу будівельного сектора.

Всередині сегмента найбільший за обсягом компонент – комплексні промислові споруди, обсяг інвестицій в які склав 7,6 млрд грн за перші 4 місяці 2021 року.

На дороги прийшлось 4,5 млрд грн, а на трубопроводи та комунікації – 4,4 млрд, або близько 11% від всієї виробленої продукції будівництва.

Будівельний сектор є вагомим компонентом ВВП не лише через власний обсяг, але також завдяки ефекту мультиплікатора.

Наприклад, якщо зводиться будинок, окрім будівельників над ним працюють також маркетологи, юристи, рієлтори, архітектори, дизайнери, продавці меблів та техніки, ремонтні бригади і так далі.

Зведення офісного чи торгового центру має позитивний ефект для ділової активності – забезпечує наявний попит на комерційні площі або знижує орендну ставку, якщо пропозиція все ж переважає і цим розширює коло потенційних орендарів.

Сьогодні будівельний сектор показує тенденцію повного відновлення до показників відносно успішного 2019 року.

Однак саме тут приховано великий потенціал для економіки, якщо вдасться піти далі та додатково збільшити його обсяги.

Наприклад, сьогодні ціни на житло в столиці та великих містах зростають – навіть попри прогнозоване падіння купівельної спроможності частини людей.

З переходом на віддалену роботу, квартири стали місцем, де особа може проводити майже увесь день. Тому перед громадянами гостро постало питання покрашення житлових умов.

Запуск "доступної іпотеки" в сьогоднішньому вигляді не розв’язує питання для більшості сімей у великих містах.

Обмеження щодо площі та максимальної вартості об’єкта роблять іпотеку сумнівним інструментом для молодих родин, які в горизонті 20 років можуть планувати значне розширення сім’ї.

Сім’ї з дітьми не вписуються в обмеження вартості, адже оселі по 100+ кв. метрів часто коштують більше граничних 2,5 млн грн.

З іншого боку, якщо прибрати такі умови, на ринок впродовж наступних декількох років можуть вийти люди, які зараз мають 50+% суми на квартири або в іншому випадку збирали б гроші ще 10-15 років.

Якщо це буде прогнозованим рухом зі зрозумілими правилами, забудовники зможуть адаптуватися, запропонувавши ринку якісну пропозицію.

Ще один вагомий компонент – це власне інфраструктурні проекти, які мають виходити за рамки виключно доріг.

Наприклад, максимум через рік, аналітики прогнозують значне відновлення кількості польотів із поступовим поверненням до рівня 2019 року.

Чимало авіаперевізників за період 2020-2021 року змінили договори з аеропортами. Далі вони або повернуться в старі хаби, або могли б розглянути пропозиції зручних локацій як-то у Києві, Львові чи Дніпрі, якби до цього часу аеропорти змогли наростити надлишкові обсяги і могли запропонувати вигідні умови світовим перевізникам.

Це означає, що від розбудови аеропортів Україна могла б виграти двічі. Спочатку завдяки ефекту мультиплікатора будівництва, а потім через залучення нових авіакомпаній в наші повітряні гавані.

2021 рік показує позитивну динаміку для будівельного сектора, маючи потенціал відновленням до рівня 2019 року.

Також саме зараз можна забезпечити додаткове зростання обсягів будівельної сфери. Проте це вимагає сміливих кроків від влади, які б стимулювали попит на житло, а також інвестиції в розвиток стратегічних напрямків економіки держави.Источник: 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости бизнеса
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.