Дуже важливо, аби українське суспільство було консолідоване

Історія одного листа до Ахтема Чийгоза. Надзвичайно зворушлива історія.

​«Де мій друг?» – із цими словами Ахтем Чийгоз зайшов у клас львівської школи № 2. Десятикласник Богдан Фенечок піднявся йому назустріч. Обоє не приховували своїх емоцій, і чимало учнів теж не соромились своїх сліз.

Власне, словами «дорогий друг» Богдан розпочав свій лист до бранця Кремля, який написав у вересні 2016 року. Школяр не знав, хто прочитає його щирі слова – українські бійці на Донбасі чи політичні в’язні Кремля, які перебувають у Росії.

«Я не знав, до кого лист прийде, але мені просто хотілось подякувати за все, що ця людина робить для нас. Також я попросив вибачення за неакуратну російську мову і написав, що буду радий, якщо він зайвий раз усміхнеться. Я не знав нічого про цю людину, але мені хотілось, щоб лист таки потрапив», – розповідає Богдан Фенечок.

Тоді, у вересні 2016 року, він разом із однокласниками писав листи бранцям Кремля і українським воїнам. Лист Богдана без адреси і прізвища потрапив до Ахтема Чийгоза. Це був єдиний лист від дитини за весь час перебування кримськотатарського діяча в ув’язненні.

Ахтем Чийгоз був арештований 29 січня 2015 року представниками силових структур російської влади за нібито «організацію масових заворушень». 11 вересня 2017 року Верховний суд анексованого Криму засудив кримськотатарського активіста до 8 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 25 жовтня 2017-го Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова було видано Туреччині під тиском світової спільноти. Обоє кремлівських заручників повернулись в Україну. Лист від львівського школяра для кримськотатарського діяча був порятунком для нього у скрутну хвилину за ґратами.

«Час від часу в ізоляції відбуваються важкі моменти, коли ти шукаєш якусь точку опори, щоб утвердитись у твоїй позиції, яка дорого обходиться. В один із таких днів жінка принесла кілька листів. Я прочитав Богданів лист. Коли ти отримуєш лист від дитини, це цілком інше відчуття. У мене молодший син такого ж віку, як Богдан. Він написав мені «мій друг», і це просто неможливо описати, що ти переживаєш у такі моменти. А коли вибачився за російську мову з помилками, я сказав дружині, щоб написала в фейсбуці, що не має значення, що він робить помилки в російській мові, важливо, щоб їх не було в українській. Я цей лист прочитав співкамерникам, і вони були вражені, що діти пишуть. Бо те, що пишуть дорослі з усіх країн світу, це ніби політичне ставлення, такі правильні оцінки, а тут дитина, і це дуже важливо. Це був єдиний лист від дитини, який я отримав. Мені багато листів не передавали. Листи від дітей додають віру і дух. Боротись і знати, що про тебе знають, що твоя боротьба оцінюється, особливо такими молодими хлопцями, – за це варто боротись», – наголосив Ахтем Чийгоз.

Шукали і знайшли

Львівський школяр у листі запросив Ахтема Чийгоза у Львів, і він почав шукати школяра. Колишній політичний в’язень Росії Юрій Яценко (у травні 2014 року був арештований у Росії) розмістив оголошення у Facebook.

«Мені Ахтем написав, а я подумав, як знайти, коли ні номера школи, ні прізвища, ні адреси немає. Вирішив шукати через Facebook, через два-три дні ми знайшли школяра», – каже Юрій Яценко.

«Я листала стрічку у фейсбуці і побачила повідомлення від Юрія Яценка, що шукається герой, що знають, що його звати Богдан і йому 14 років. Саме стільки йому було у 2016 році. Я подумала, що це мій однокласник, і була дуже рада від того», – говорить однокласниця Богдана Любов Швець.

Львівський школяр Богдан Фенечок був просто шокований, коли дізнався, що його розшукує Ахтем Чийгоз, і що саме до кримського татарина потрапив його лист. Він більше почав дізнаватись про долю цієї людини. «Я був просто вражений чесністю, сміливістю, було видно по фотографії, яка це людина!» – каже Богдан Радіо Свобода.

Ахтем Чийгоз спілкувався зі школярами і просив їх писати листи заручникам Кремля, бо це підтримає людей у важкі моменти, які вони переживають далеко від родини і батьківщини, бо знатимуть, що на них чекають і про них не забули в Україні.

Кримськотатарський діяч переконаний, що сьогодні дуже важливо, аби українське суспільство було консолідоване. Він вважає своєю місією боротись за звільнення бранців, за деокупацію Криму. Спілкування з молоддю для нього є не просто важливою справою, але й обов’язком і відповідальністю.

Передруковано з Радіо Свобода.