Корупційна журналістика про «корупційний хлор»

19 червня 2018, 12:15
Власник сторінки
журналіст
0
97
Корупційна журналістика про «корупційний хлор»
Для чого маніпулюють питанням нашої безпеки?

Чому ми програємо інформаційну війну? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…

Без лірики

Мене вивів із душевної та професійної рівноваги сюжет про Аульську хлоропереливну станцію. Знаєте чому? Бо безпека моя і головне - моєї родини - напряму повязана з роботою цього обєкту. Як і життя та здоровя ще сотень тисяч людей! І що я бачу? Знімальна група ломиться туди без попередження, а потім ображається: як же так? Нас не пустили! А далі по закадровому тексту приблизно так: це супершкідливе виробництво, і те, що воно знаходиться в приватних руках, може призвести до техногенної катастрофи…

Занавєс…

Аби не бути голослівною, все по поличкам, згідно хронометражу сюжет «Корупційний хлор»:

ü З 55-тої секунди до першої хвилин 32-ої секунди (надалі позначатиму 0055’’ – тобто, 0 хвилин 55 секунд): КП «АХС» передали в оренду в 2006-му трудовому колективу – ТОВ «АХПС» (що повністю відповідало законодавству України). Спочатку – на 5 років. У 2011-му, з боями, але все ж Дніпропетровська обласна рада продовжила оренду на 49 років ТОВ «АХПС». З боями, тому що на той час «регіонали», які намагалися підімяти всі ласі шматки під себе, кинули оком на цей обєкт. Тоді, силами трудового колективу та громадських активістів, відстояли Станцію, «регіоналам» вдалося урвати мінімальну долю. На той час, зважаючи на сферу діяльності підприємства та подальший розвиток подій у країні, то була перемога. Чому б не розповісти цей важливий шматок історії підприємтсва? А він реально важливий і відповідає на одне з питань, яким «стурбовані» автори даного «шедевру» розслідувальної журналістики.

Але поки йдемо далі. Говорячи про те, що станцію хочуть приватизувати за заниженою вартстю, посилатися на «інформацію від ЗМІ»… Вибачте, дно. Вже хоча б назвали першоджерело!

ü З 0133’’ до 0253’’: мова в сюжеті йде про Валерія Безуса. Ставляться під сумнів певні його дії та слова, лунають непрямі звинувачення на посадову особу Дніпропетровської обласної ради. ДЕ КОМЕНТАР самого БЕЗУСА? Того, який ВАЛЕРІЙ. Знімальна група була ж в Дніпрі… Крайній випадок – так звана «хрипушка» (коментар телефоном).

«Як кажуть наші джерела…», а далі – неправдива інформація про родинні звязки Валерія Безуса з Олегом Безусом, чиє прізвище є в установчих документах ТОВ «АХПС». А от за моєю інформацією (бо перш ніж писати блог, я її сумлінно зібрала з різних джерел), вони не те, що не родичі, вони навіть не знайомі. Тут повторюю питання, яке мучить мене вже кілька хвилин перегляду фільму: ДЕ КОМЕНТАР самого БЕЗУСА? Тепер уже ОЛЕГА.

І вже традиційно далі по тексту – посилання на якісь ЗМІ. Цитую: «ЗМІ одностайно називають Валерія Безуса людиною першого заступника голови області Святослава Олійника». Це які такі ЗМІ? Назвали б, чи що, курям насміх. За такі формулювання треба судитися з журналістами. І вигравати суди.

ü Наступні півтори хвилини (до 04’05’’) Святослав Олійник говорить: не маю відношення до цього ТОВ. Не займаюся бізнесом, на якому не розуміюсь, бо не звик нести витрати. Закадровий голос: «Та навряд чи від хлоропереливної станції пан Олійник терпить збитки»… Пане Олійнику, беріть Безусів і разом із ними – до суду ))) Але є приємний момент: голос за кадром нарешті почав правильно начитувати слово «хлороперливна». До цього друга літера «О» була десь загублена.

У цьому ж шматку сюжету: «ТОВ «АХПС» як монополіст безпідставно підняв ціну…». Ну, по-преше, «підняло», бо ТОВ (товариство). По-друге, де разрахунки, що безпідставно? Це - не підтверджена журналістом оцінка дій. Але то я вже придираюся )))

ü Далі – до 0507’’: похід до «Дніпроводоканалу». На місці немає керівництва, тому ми не отримали відповідей на наші питання…

Я коли працювали головним редактором на одному з каналів Дніпра, за таке морально «вбивала» ))) Шановні, а домовитися на місці про інтерв’ю на конкретний день і час? А коментар телефоном? Насамкінець, напишіть офіційний запит, на який структури, типу водоканалу, зобов’язані дати відповідь у встановлений законодавством України термін…

Текст стенд-апу журналістки – геніальний. Що значить: «…спілкуватися захотів з нами не дуже»?

ü  З 0509’’ до 0914’’: похід до ТОВ «АХПС»

Тут прикольно ))) Знімальна група обюрюється, що їх не пускають без дозволу знімати… приватну власність… Я б теж заборонила знімати свій будинок. І маю на то право. Окрім того, коли охорона агрументує свої дії тим, що це – режимний об’єкт, журналістка це заперечує. А далі по тексту нам розповідають, яке там страшне виробництво… «Л» - логіка ))) Але в даному випадку, на жаль, журналісти керуються не нею.

Якщо ж серйозно, то за даними автора сюжету, ТОВ «АХПС» забезпечує рідким хлором багацько КП у більш ніж 220 містах та населених пунктах України, Молдови та Республіки Білорусь. От дивина: чому ж не пустили знімати без дозволу? Те, що країна пятий рік – у стані гібридної війна, те, що на підприємстві – шкідливе виробництво, журналістів не бентежить…

Окрім цього, нам говорять: «Станція є постачальником хлору в так звані ЛНР та ДНР». ДОКАЗИ, ФАКТИ ДЕ? Бо якщо це правда, – то розмова в сюжеті мала б починатися з цього і протікати зовсім в іншому руслі! І звертатися потрібно бігти до СБУ! І перед тим, як озвучити цю інформацію широкому загалу!!!

Далі екс-радник Міністра МНС у 2003-2006 р.р. розповідає про штучні мораторії держави на перевірки приватних компаній. Все це – в купі з коментарями голови Всеукраїнської екологічної ліги пані Тимочко про те, який страшний цей хлор. Слухаєш і думаєш: «Ми всі повмираємо»... Окрім цієї думки, мучає ще одна: з чого взагалі така впевненість, що саме це ТОВ не первіряють?

«Неправда там (в цьому сюжеті, про який мова вище, - ред.) везде, начиная от того, что заместитель председателя облсовета Валерий Безус — не мой родственник, а мы с ним даже не знакомы. И продолжая тем, что у нас на предприятии вроде бы не соблюдаются правила безопасности, и мы едва ли не готовим террористический акт. Да у нас проверки государственных контролирующих органов на предприятии происходят постоянно!» - прокоментував сюжет Олег Безус журналістам, які до нього звернулися...

ü З 0915’’ до 10’35”: журналістка в кадрі раптом згадує слідство, в хід якого втручаються народні депутати. Що, вибачте? Яке слідство? Ви про що взагалі? Далі – цікавіше. Виявляється, слідство – не одне… І наступний герой сюжету, якого рясно поливають брудом, – нардеп Андрій Денисенко.

На екрані демонструють його депутатське звернення до начальника обласної поліції, в якому він просить пояснити ситуацію, яка бентежить працівників КП «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ДОР», простіше – Марганецький водоканал. Це звернення коментує юрист однієї з ГО, який не розуміє, чому Денисенко і чому люди звернулися саме до нього.

Тут я пішла збирати інформацію додатково, бо взагалі нічого не зрозуміло. Пояснюю: колектив вище згаданого КП звернувся до кількох нардепів. Юрист одного з них допомагав оформлювати звернення, прес-служба ще одного – підтримала інформаційно, Денисенко – відреагував зверненням до поліції. Прізвища інших народних депутатів не називаю, бо то – не важливо по суті.

Важливо інше: як пов’язані КП та ТОВ у даному випадку? І чому знову випливає прізвище Олійника, який на початку сюжету сказав, що немає до ТОВ ніякого відношення, а журналіст фактами не спромігся довести протилежне? Відповідей немає. Цю частину сюжету в журналістських колах називають «ББС» - «баба бабі сказала».

І ще. На початку я згадувала 2011 рік, коли тодішні «господарі життя» - Партія Регіонів - намагалися не дати трудовому колективу продовжити оренд та «віджати» підприємство. Тоді відстоюти свої законні права людям допомагали активісти ГО «ДНІПРОГРАД», яку очолював саме Андрій Денисенко. Тому одним із народних депутатів, до яких зараз звернувся колектив Станції, став саме Денисенко. 

ü 3 10’35” до 11’30” - з журналістської точки зору, просто … Я передивилася кілька разів… і зрозуміла: ох, не так я 14 років про інтерв’ю домовлялася… ох, не так ))) От чесно, я б на місці Денисенка теж не відповідала б, бо це схоже більше на легкий флірт з боку журналістки, аніж на домовленість про інтерв’ю )))

ü 3 11’30” – і до кінця… Тут взагалі… ох і ах ))) про який конфлікт інтересів йде мова? Про Марганецький водоканал? Тоді де зв’язок між ТОВ «АХПС» і цим КП? Чому оренда раптом стала незаконною? І багато питань, логічних відповідей на які просто немає. І не буде.

Трохи додаткової інформації

Наразі на даному ринку великими поставками хлору займається тільки ТОВ «АПХС». Мабуть, і слава Богу, бо єдина інформація, озвучена в сюжеті, яка не викликає купи питань, то інформація про шкідливість і небезпеку цієї речовини.

Є ще похідні хлору, наприклад, гіпохлорид, які на підприємства Станція постачає мізерну кількість. Є ще фірма «Лаваль», яка в лідерах у питанні поставки так званих хлоропохідних, які, за словами експертів, теж дуже небезпечні. То таді давайте націоналізуємо і «Лаваль»… І всі інші небезпечні виробництва на території країни. От тільки у мене питання: чи здатна наша держава станом на зараз утримувати їх, забезпечуючи та гарантуючи кожному з нас безпеку???

Тепер трохи лірики, бо то мені болить

За тільки офіційно 14 років роботи в ЗМІ (до цього, ще навчаючись в школі, я писала для двох міських газет Дніпра), у своїй діяльностія  завжди намагалася дотримуватися одного з головних принципів: збалансованість (в вищих школах на профільних факультетах то називають «об’єктивність»).

Об’єктивності, про яку розповідають лектори журфаків, не існує. Однак зробити матеріал збалансованим і професійним можна, навіть якщо ти, вибачте за журналістський сленг, кльопаєш джинсу. Тобто, робиш матеріал за гроші замовника. Професіонал, у більшості випадків, зможе дотриматися балансу і при цьому донести до цільової аудиторії сигнал, озвучений замовником.

Наразі, на жаль, джинса заполонила українські ЗМІ. То - моя особиста велика печаль і мій біль. Бо вона – неякісна, розрахована на недумаючу біомасу. До шаблонів «кисельовської» пропаганди (читай «геббельської»), українській журналістиці ще крокувати і крокувати. Та чи й потрібно? Впевнена, що ні. А робити професійно навчитися дуже не завадило б!

Але! у більшості випадків, коли в соцмережах бунтують і вимагають закрити якісь канали, програми, сайти, у мене, чесно скажу, спрацювує журналістська солідарність, якщо, звісно ж, мова не йде про типу ЗМІ на кшталт «срана.юа». Спрацьовує, бо я не з чуток знаю: рівень зарплатні журналістів залишає бажати кращого, а за кожним із них – родина: в когось – батьки, які потребують допомоги, в когось – маленькі діти, а в когось – і батьки, і діти. Кожного дня треба їх нагодувати, бажано й самому щось попоїсти… Тому, буйним квітом розквітає джинса.

Але! Солідарність моя закінчується рівно там, де джинса розпалює «скандали, інтриги, розслідування» в питаннях безпеки! Якого дідька, колеги?! Хто дав Вам таке право?! Є режимні об’єкти, є таємниця слідства, є військова таємниця, є інформація, яку не можна озвучувати, тим більше - в умовах війни! Не треба, виводячи на чисту воду якогось генерала, їхати в АТО і «ненароком» здавати позиції наших хлопців, не треба знімати дронами військові склади поблизу сірої зони і візуалізовути на мапі їхнє місцезнаходження, перераховуючи арсенал зброї, яка там зберігається! Показати корупційні схеми можна професійно, не наражаючи інших на небезпеку!

Точно така ж ситуація із режимними обєктами на мирній землі! Хто Вам дав право, «колеги», своєю непрофесійністю ставити під загрозу життя та здоровя людей?!

П.С.: тут – трохи про тих, хто робив сюжет «Корупційний хлор», можна в статті «Стоп Корупції»: програма розслідувань чи прикриття для кримінальників? на сайті svitlo.net (http://svitlo.net/today/324)

  

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
ТЕГИ: журналистика,Днепр,журналист,Днепропетровская область,Дніпро
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.