Вбивство української армії

Антиукраїнський уряд на протязі всіх 23 років незалежності знищував наше військо. І зараз ситуація не змінюється.

Ми часто чуємо – «Наша армія знищувалась 20 років підряд». Ці слова ми приймаємо як норму, і не замислюємось наскільки величезна прірва цього знищення, і на кому лежить відповідальність за цей злочин.

Копнувши глибше, приходиш до страшних фактів систематичного знищення та загибелі нашого війська – як за попередні 23 роки незалежності, так і зараз. Знищення того війська, що зараз би мав на сході України перемагати, та гнати російського окупанта з нашої землі.

Наведу декілька цікавих фактів.

Від СРСР ми отримали одну з найбільших армій світу. Якщо коротко то ми мали: 1500 літаків, майже 100 стратегічних бомбардувальників, майже 500 гелікоптерів, 6500 танків, більше 7000 бойових броньованих машин,  7200 одиниць САУ та ствольної артилерії, декілька сотень одиниць РСЗВ та ЗРК. Окрім цього наша армія налічувала 780 тис. чоловік живої сили.

Зрозуміло, що тримати величезну армію в тих економічних умовах, що ми отримали у спадок від СРСР, було просто неможливо. Але таких дій, яке припустилось керівництво нашої країни, історія ще не знала.

По-перше флот. Так в 1995 р. Кучма завершив поділ з Росією, Чорноморського флоту у пропорції 13:87 - де 87% кораблів було віддано Росії. Не 50:50 – а за повного домінування північного ворога.

При цьому на початку 90х років, ми отримали при поділі флоту два авіаносці – «Варяг» та «Київ» – нагадаю, що такий клас кораблів мають тільки найпотужніші країни світу. Так у США їх 10, Італія має 2, КНР, Росія, Франція, Бразилія, Великобританія по 1 авіаносцю. І що ми зробили з нашими кораблями? – продали Китаю майже за безцінь. Один з них став єдиним наразі авіаносцем Китаю, а другий був перероблений в парк розваг.

Друге – ядерна зброя. Від СРСР ми отримали 1240 ядерних боєголовок, 130 міжконтинентальних ракет РС-18, та 46 міжконтинентальних ракет РС-22.  Це був третій за міццю ядерний потенціал в світі. Коли наша делегація по питанню ядерного роззброєння прибула в США, там її зустріли з українськими прапорами на вулицях міст. Один з старих сенаторів США, в той день сказав: «Україна роззброюється. Запам’ятайте цей момент. Більше з такою повагою Україну ніде не будуть зустрічати». Ми залишилися без ядерної зброї, і без найміцнішого аргументу в геополітиці.

Третє – стратегічні бомбардувальники та крилаті ракети. Україна у спадок від СРСР отримала 60 бомбардувальників ТУ-22М, 23 бомбардувальника ТУ-95, а також 19 ТУ-160. Щоб ви розуміли, що це за літаки приведу декілька фактів. Бомбардувальники ТУ-22М, в НАТО вважалися набагато більшою  загрозою для 6го флоту США в Північному морі, аніж весь Північний та Балтійський флот СРСР. Бомбардувальник ТУ-160 взагалі по деяким показникам, є кращим ніж легендарний американський B-2 «Стелс». Основним же озброєнням цих літаків мала бути ядерна зброя, бомби, та крилаті ракети. Останнього виду озброєнь ми отримали величезну кількість, а саме - 1200 ракет Х-55 (аналоги американських Томагавків), та майже 450 протикорабельних ракет Х-22 ("вбивці авіаносців" - як їх назвали в НАТО). І що сталося з цією зброєю? - Ми здали РФ 8 Ту-160, 3 Ту-95МС и 581 крилатих ракет Х-55 в уплату українського боргу за природний газ на сумму $285 млн. 
Інші ракети та літаки були або порізані на металобрухт, або стали музейними експонатами. Кому ми маємо за це подякувати? Знов таки нашому тодішньому керівництву та «західним партнерам».

Четверте – звичайна авіація. З 1994 по 2012 рік Україною було продано більше 500 військових літаків, гелікоптерів та БПЛА. Якщо бути точним, то ми продали: 15 транспортних, 125 тренувальних літаків, 50 беспілотників, 92 винищувачі, 45 штурмовиків, 191 гелікоптер.  Тепер ми маємо дуже ослаблені ВПС, в той час як володіння ініціативою в повітрі мало б величезну вагу у веденні війни на сході України.

П’яте і останнє – сухопутні сили. В період з 1994 по 2013 р. Україна продала 4 установки тактичних ракет «Ельбрус», 1267 танків (з них відносно нових Т-72 та Т-80 – 790 шт), 949 бойових броньованих машин (з них 521 БМП-1 та БМП-2 які широко застосовуються зараз), 55 ПТРК, 632 ПЗРК (з них 110 самохідні), 73 РСЗВ (включаючи 12 9К58 «Смерч») і 353 артилерійські системи калібру 100-мм і більше (з них САУ 179 шт). Так, ми продали багато застарілої техніки – десь 40% з того, що було реалізовано на експорт. Але зараз такою ж технікою воюють наші хлопці на сході України. Більш того – їм доводиться користуватися кулеметами ДШК – зразка 1939 р.

За даними найбільш авторитетного в світі торгівлі зброєю, Лондонського інституту стратегічних досліджень, тільки в перші три роки незалежності Україна продала за кордон озброєнь на фантастичну тоді суму - 32 млрд. доларів (майже по 11 млрд. доларів на рік). Сумніваюся, що пішли вони в бюджет України.

А тепер головне питання - як ви думаєте, якби в нас була ця зброя - чи були б війська РФ на нашій території? Чи гинули б наші побратими на фронті? Думаю ні. Тож наступного разу коли побачите на ТБ Кравчука чи Кучму, Ющенка чи Януковича то згадайте про вищенаведені факти, і про те, що за 23 роки незалежності, проукраїнського уряду в нас ще не було.

Нема його і зараз. В умовах загострення військового конфлікту на сході України, перед нашою державою постала проблема модернізації української армії. І  перемовини Порошенка в ОАЕ по поставкам зброї в Україну відверто дивують. Український уряд закупає в арабській країні зброю, тоді як власні заводи ВПК стоять майже без державних замовлень.

Невже наша влада не розуміє, що розвиток військово-промислового комплексу, державне інвестування в його розвиток, створення нових державних підприємств ВПК, дозволить нам вирішити багато проблем такі як: підвищення обороноздатності, забезпечення української армії новими, необхідними зразками озброєнь, створити нові робочі місця, підвищити рівень надходжень до держбюджету за рахунок податків з прибутків підприємств ВПК, та продажу продукції державних підприємств за кордон – а це багатомільярдні прибутки. Рівень іноваційності вже створених зразків української зброї дозволить нам бути конкурентоспроможними на міжнародному ринку.

Не стане перебільшенням той факт, що майже на будь-який вид зброї створеної за кордоном, є не менш якісний зразок української зброї. Так наприклад наші оборонні підприємства випускають:

- Кораблі: «Корвет», «Гюрза», і десантний корабель на повітряній подушці «Бізон».

- Стрілецька зброя: автоматичний гранатомет УАГ-40, ПТРК «Скіф», «Комбат», «Конус», «Стугна», «Корсар», ПЗРК «Альта», «Бар'єр», штурмові гвинтівки «Форт 221», «Форт 228 », снайперські гвинтівки VPR-338, Konev Z-008, пістолети «Форт 17 »,«Форт 21 », кулемет «Форт 401»

- Станції РЛС «Пелікан», «Кольчуга М», ЗРК «Стилет», тактична ракета «Сапсан», береговий протикорабельний ракетний комплекс «Рубіж»

- Бронетехніка: Танки «Булат» і «Оплот», бронетранспортери БТР-4мВ, БТР-3Е1

- Автомашини: КРаЗ 6322 «Солдат», джипи «Дозор Б» і «Козак», «Спартан»

- Безпілотні літальні апарати: «Сокіл 2», «Стриж А11», «Альбатрос 4К», «Чиж Л», «Ремез-3», «Моноліт», «R600», «Кажан», «Хаї 11» - та багато інших зразків зброї.