Провал політики Національного банку України

Провал політики Національного банку України

Добре, що населення не розуміє, як дійсно працює банківська система, інакше б чергова революція розпочалася вже завтра.

Україна. Долар 35, 40, 45. Що чекає нас завтра? Національний банк України без голови. Президент не призначає. Верховна Рада не голосує. Чи довго ми будемо залежати від Міжнародного валютного фонду?

Долар по 30 грн. Саме таку вартість “зеленого” заклали в бюджет України на 2018 рік. Закладено максимальний курс, який можливий, який прогнозує Кабінет Міністрів. Але, який він буде реальний, буде залежати від сукупності дуже великих економічних факторів. Так було у 2017 році. В бюджеті закладався курс 27,20 грн., а в середньому долар коштував по 26,50 грн. Тому, експерти радять звертати увагу на сезонність курсу. Україна аграрна країна. Аграрії зберігають гроші в мішках з доларами. Вони починають їх продавати і навесні гривня укріплюється. Зворотній процес відбувається восени.

Це підтверджує минулорічна вартість долара. Січень 2017 року був найнервовішим. “Зелений” коливався від 29 в середині місяця і до 27 наприкінці лютого. З початком весни ситуація стабілізувалась і вже ближче до вересня долар можна було придбати по 25,50. Експерти запевняють, початок 2018 буде теж не спокійний. Після 15 січня, як правило, відбувається новий стрибок обмінного курсу. На стабільність гривні впливатиме і Міжнародний валютний фонд. Цьогоріч Україна розраховує отримати два транші на 3,5 млрд. доларів. Проте, в цій угоді фонд диктує свої умови. Верховна Рада повинна ухвалити закони про ринок землі та створення антикорупційного суду. Інакше співпраця під загрозою.

Наша макроекономічна стабільність, в першу чергу, продиктована співробітництвом з МВФ. Проте, ми не так потребуємо траншу МВФ, як необхідність залишатися в програмі. Співпраця з фондом є своєрідним сигналом про те, що з Україною можна мати справу. Якщо МВФ каже “так”, то у нас є всі шанси отримувати фінансування від ЄБРР і Світового банку. Якщо фонд проти, то кредитів очікувати не варто. Це призведе до незворотніх наслідків, до нової кризи.

Коливання курсу зачепить і самих українців. Тут працює вже звична схема. Підстрибує долар, зростає ціна на нафту, дорожчає паливо, а слідом і всі товари. Майже в кожному товарі 2 % це вартість доставки. За прогнозами експертів наприкінці січня долар коштуватиме близько 30 грн. Стабілізація курсу розпочнеться на початку весни. А вже в червні “зелений” продаватимуть по 27 грн.

Тема: Національний банк України.

У 2017 році Сергія Рибалка зняли з посади голови профільного комітету і він відповідає за банківську сферу у Верховній Раді. Кому він дошкуляв?

Коли фракція Радикальної партії пішла в опозицію, Сергія Рибалка написав 2 роки тому заяву, як відповідальний політик. Коли він поїхав в цьому році на операцію, то питання по його заяві було поставлено на порядок денний і проголосовано. Були пропозиції відкликати заяву, як роблять деякі політики. Але, він вважає що треба бути відповідальним і послідовним. Єдине, що він хотів і намагався донести до своїх колег, що, дійсно, він хотів би прийти до зали, бути присутнім і розповісти що зробив комітет за ці майже 3 роки. Він вважає, що їм є про що розповісти тому, що на базі комітету розроблена стратегія фінансово-банківського сектору на 5-7 років. Вона одноголосно була проголосована на комітеті. Вони рекомендували Кабінету Міністрів, Національному банку, Верховній Раді розробити низку законопроектів з цього приводу. Вони не чекали, поки влада сьогодні почне розробляти ці закони, і розробили їх, залучивши багато фахівців, експертів, банкірів. Розробили ці законопроекти. Це і про НБУ, і про фонд гарантування вкладів, і про державні банки. Цей закон розглядався на комітеті цього тижня.

В будь-якій країні повинен бути взагалі національний план, а не тільки галузевий, наприклад, фінансово-банківський чи податковий, а взагалі національний план, щоб не зважаючи на те, хто прийшов менеждером (Прем’єр-міністр). Прем’єр-міністр це менеджер, якого наймають громадяни України чи громадяни іншої держави. Незалежно від того, як його прізвище, він знав, що, наприклад, 2017 рік ми приділяємо дорогам або доступному кредитуванню. 2018 рік це освітлення. 2019 це податкові, антикорупційні програми.

Можна припустити, що Національний банк сьогодні у вкрай скрутному становищі, ганебному становищі, без достатньої нормативної бази - це правильна теза чи ні?

Сьогодні в Національному банку немає стратегічного розвитку, який є в комітеті ВРУ з питань фінансової політики та банківської системи. Той, що висить на сайті Національного банку, за часи ще правління пані Гонтарєвої, коли вона була на робочому місці. Навіть працівники Національного банку кажуть, що він не відповідає вимогам сьогодення. А чого відправили у відставку, також є відповідь. Тому, що сьогодні, нажаль, владі не потрібні реформи. Їм незручно, коли критикують голову Національного банку. І всім відома думка профільного комітету ВРУ з цього приводу. Півтора роки тому на комітеті проголосували і рекомендували Президенту внести подання на звільнення голови Національного банку Гонтарєвої.

Голова Національного банку не є фаховим спеціалістом на той момент. Коли до голови Національного банку довіра один відсоток, як ми можемо казати про оновлення довіри до банківської системи, припинення банкопадів, доступного кредитування? І саме головне, що це не був емоційний крок. Півтора роки голова Національного банку не ходить на комітети  і немає ніякої співпраці.

Тобто, Національний банк сьогодні існує фактично окремо поза всіма органами і системами. Вони собі живуть і називаються Національний банк, правильно?

Це не тільки Національний банк. Як приклад так, це Національний банк. Вони живуть. У них є регуляторні акти. На деякі питання, що порушуються на комітеті, чути відповідь керівника департаменту, але ми не бачимо співпраці і думку голови Національного банку для того, щоб стратегічно розуміти до чого ми йдемо.

В якому стані перебуває на початку 2018 року Національний банк України  і які функції на собі несе Національний банк України для того, щоб вижила банківська система? В кінці і протягом 2017 року ми побачили колосальне зубожіння банківської системи і падіння всіх банків. Чи умисні ці кроки?

Гройсман наприкінці 2017 року сказав, що уряд разом з Національним банком повинні розробити програму та стимули для того, щоб у нас в країні було доступне кредитування. Голова Національного банку повинна розробити разом з Радою Національного банку план дій на найближчі 5-7 років. Що туди входить? 
1. Припинити банкопад і так звану “чистку” банківської системи. Бо вона вже затягнулась в часі. Гонтарєва в 2016 році сказала, що банкопад припиниться 1 вересня 2016 року. Вже ми бачимо 2018 рік і бачимо, що банкопад продовжується, продовжується, продовжується… Повинен вийти регулятор і сказати, наприклад, шановні українці, 1 січня, 1 лютого банкопад закінчений. На ринку є банки, яким можна довіряти і ви можете нести гроші. Це перше. По-друге. Разом з Кабміном, з Верховною Радою вони повинні, як в Японії, голова центробанку кожен тиждень знаходився в Верховній Раді в профільному комітеті для того, щоб ті закони, які ми разом приймаємо, про доступне кредитування, про державні банки, про кредитний реєстр - купа цих законів. Для того, щоб вони проходили у Верховній Раді і хтось їх захищав.

Нажаль, якщо ви побачите 2017 рік, закон про державні банки - 60% банківської системи це державні банки, закон про кредитний реєстр… До речі, всі ці закони чи світового банку, чи МВФівські. Від них залежить теж підтримка, в тому числі і грошова, але  ці закони потрібні для нас, представників Національного банку, навіть в.о. голови, немає на робочому місці. Це каже про байдужість і небажання сьогодні влади проводити якісь реформи. Набагато краще ділити посади чи якісь фінансові потоки. А ті, питання, які запустять власну економіку, створять робочі місця, зроблять кредитування, завдяки якому будуть розвиватись бізнес, будуть сплачуватись податки, поповнюватись бюджет і підвищуватись мінімальні заробітні платні, пенсії, стипендії, тощо. Цього сьогодні владі не потрібно. Саме тому, було проголосовано і Сергія Рибалка, на його думку, звільнено з посади голови комітету.

Думка громадян.

В якій валюті ви берете кредити?

Думка 1:

Я не зв’язуюсь з кредитами. Тому, що це кредитна кабала - ситуація така, що його можна взяти, а виплатити його не вийде в цій ситуації.

Думка 2:

Я їх не беру. За свої живу. Думаю, що взагалі краще брати в гривнях тому, що долар не стабільний.

Думка 3:

Я взагалі проти кредитів. В Україні тим більше. І не беру. Тому, що відсоткова ставка не реальна і для середньостатистичної людини це дуже дорого і не вигідно. Краще жити по своїх засобах.

Думка 4:

В гривні. Гривня падає. Чому вона падає?

Закрадається стійке відчуття, що роками виховували недовіру в українців до банківської системи і жоден з опитуваних респондентів не сказав, що він довіряє банківській системі.  Для чого це робилося і кому це було вигідно?

Після проблем валютних позичальників, про які знають всі українці, вже ніхто не хоче. Немає сьогодні довіри до банківської системи. Немає сьогодні довіри до голови Національного банку, яка виходить і каже, що дурні ті, хто бере долар по 22, а він на наступний день вже по 25. Що стосується кредитів, безумовно, це є проблемою, якій не 3, не 5 і не 7 років. Ця проблема мабуть з 2008 року. Банки під різноманітними вигаданими маркетинговими вигодами пропонували брати людям кредити. Для наших українців це теж було нове. Економіка тоді, дійсно, зростала більш-менш.  І вони брали. Якщо ви пам’ятаєте - шуби в кредит, відпустки в кредит, все в кредит. Але, вони не думали як же віддавати ці кредити. І потім, коли сталась криза перша 2008-2009 років і зараз вже там друга криза, людям нічим віддавати. А те, що стосується громадян, які казали, що треба брати в гривнях, то це правильно. Якщо зарплату отримуєш в гривнях, то в гривнях і бери. Нажаль, це також маркетинговий хід і куди дивився регулятор, куди дивилась влада? Іноді казали, що можемо дати лише в доларах. Народ в цій справі необізнаний. І коли дійсно стрибнув долар, вони не можуть віддавати тому, що народ як отримував зарплату в гривнях так і отримують, а може ще й менше стали отримувати навіть і в гривнях. Це є проблема - проблема необізнаності, проблема, коли банки давали кому завгодно і під що завгодно, лишень були б гарні проценти. І регулятор і влада закривали на це очі так само, як і на те, що сьогодні багато банків почистили. Це теж не проблема 2-3 років. Це не проблема навіть 2014-2015 років. Ця системна проблема насувалась як сніжний ком. Вона насувалась, насувалась, насувалась і в чергову кризу “бабахнула”.

Оцінка Національного банку сьогодні в комплексі по 5 бальній шкалі - 2.

За результатами дослідження Центра Разумкова недовіра до Національного банку України становить майже 45% відсотків. Ще 30% населення стверджує, що швидше не довіряє. Частвоку прихильність до Національного банку висловили 13,2% українців. І лише 2% цілковито довіряють.

Що сьогодні робить Національний банк в Україні? Що може і що робить? В трьох тезах.

Національний банк це як держава в державі. Там є правління - як уряд в країні. І є рада Національного банку - це я к Верховна Рада. Сьогодні правління випускає деякі регуляторні акти, наприклад, обмеження по купівлі чи здачі валюти, регуляторні акти стосовно банків і т.д. Але, вони сьогодні не роблять головне - вони разом з урядом і Верховною Радою не роблять закони, які б стимулювали розвиток економіки, які б робили доступним кредитування. Тому, що ставки, які ми сьогодні бачимо, під 20% не може дозволити собі жоден бізнес. 10% це максимум що може собі дозволити бізнес. Сьогодні, нажаль, ми цього не бачимо. Що робить Національний банк? Займається чисткою банківської системи і деяким банкам давали час, щоб вони вивели свій капітал десь в офшори, щодо деяких банків держава повинна була зробити все, щоб вони вижили, а їх відправили на фонд гарантування.

Які банки і для чого це робиться? Фідобанк поклали, Михайлівський поклали.

Давайте про Банк Михайлівський. Коли Комітет ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності почув, які шалені відсотки обіцяє Банк Михайлівський, то відразу було зібрано засідання. Запросили Національний банк, запросили працівників правоохоронних органів і запитали: Що ж таке на ринку відбувається? На що їм відповів Національний банк, що, напевне, це в них такий маркетинговий хід. В результаті 10 тисяч людей запросили до філій Банку Михайлівського під приводом того, що дадуть більші відсотки, запропонували підписати інший договір. Цей договір вже підписували люди необізнані не з банком, а з фінансовою установою. Збитки від фінансової установи, навіть до 200 тис., не попадають на відшкодування до фонду гарантування вкладів. В результаті, коли Банк Михайлівський Національний банк відправив на фонд гарантування вкладів (“на смітник”), то 10 тис. людей і 1 млрд. 200 млн. це були гроші, які навіть по 200 тис. не змогли віддати людям. Скажіть, будь ласка, яка довіра буде у людей? І друге питання - а хто за це відповість? Тому, що після того, як починався черговий бунт з цього приводу - люди пішли з вимогами до Адміністрації Президента. Президент вніс невідкладний законопроект про те, що з нашого з вами бюджету ми повинні витягнути 1 млрд. 200 млн. і віддати на те, щоб людям роздали хоча б по 200 тис. На комітеті розглянули питання, чи треба було приймати це рішення? Безумовно треба тому, що люди ошукані. Друге питання - правильно це? Ні, не правильно. Куди дивилась правоохоронна система, куди дивився головний регулятор, чому таке дозволили зробити, а головне хто за це відповість? Коли комітет потім зібрався через 3 місяці і запросили представника прокуратури, то почули, що там чи заступнику директора департаменту чи керівнику відділу пред’явлена підозра і на цьому все закінчується.

А де працюючий закон, який проголосований майже 3 роки тому про відповідальність власників банків особистим майном і кримінальною відповідальністю? Він сьогодні не працює. Чому? Тому, що в країні корупція і корупція стосується як метастази всіх напрямків. У тому числі і фінансово-банківського сектору. Ми проголосували за цей закон і за результатами, коли майже рік тому, коли був проведений останній комітет з Єгором Соболєвим по корупції, було запитання - скільки справ в суді? 1 справа в суді, 4 підозри з 400 пакетів, які фонд гарантування вкладів надав разом з Національним банком. Картина маслом.

21 грудня 2017 року був рівно рік, як відбулася така подія, як Приват Банк став державним. Чи це все не профанація, чи це все не мильна бульбашка?

Гонтаревій наприкінці 2016 року було поставлено питання - а що з Приват Банком? Вона сказала, хлопаючи себе по карману, що в них все добре. У неї в кармані особисті зобов’язання, вони все виконують.

Думка громадян.

Чи вважаєте ви українські банки надійними?

Думка 1:

Я б не сказала. Тому, що багато банків погоріли, як то кажуть

Думка 2:

Ні. Взагалі в них всякі такі різні речі трапляються типу як гроші не можна зняти. Ще якісь помилки. Особливо справа в банкоматах.

Думка 3:

Не вважаю абсолютно. То закриваються, то відкриваються. От Дельта Банк закрився, банк Хрещатик закрився.

Дуже хочеться, коли буде подання від Президента декількох кандидатур, згідно Конституції, на голову НБУ щоб він вже мав план. Щоб не було такого, що я такий гарний красивий, давайте оберіть мене і буде вам щастя. А щоб він прийшов з документами на профільний комітет, на Верховну Раду і розказав, що він буде робити, оновити банківську систему, зупинити банкопад - про ті речі, що описані вище. Поки цього не буде, поки ми будемо мати будинок, в якому немає сьогодні господаря, як кажуть - кіт із дому, а миші впляс - роблять все що завгодно, ми не будемо мати довіру до банківської системи. Будемо мати такий результат тому, що зламати легко, а оновити довіру це дуже не легко. І це не питання одного дня. Українці і народ, і бізнес повинен відчувати крок за кроком, що ті кроки, які роблять Національний банк  і влада, вони не розходяться з тим, що вони кажуть. Тоді, потихеньку, потихеньку це можна буде повернути. Але, для цього треба щоб був план, відповідна фахова людина і проходили речі, що відповідають дійсності.

Комерційним банкам не довіряє 46% українців. Ще 29,5% стверджують, що швидше не довіряють. Часткову прихильність висловило 11,5% населення. І лише 2,5% цілковито довіряють комерційним банкам.

Звідки беруться оці люди, які стають керівниками Національного банку, державних банків, приватних - що це за люди? Як вони проходять відбір, як їх обирають?

Згідно Конституції в нас Президент вносить подання до ВРУ про призначення і звільнення голови НБУ. Це краще спитати в Адміністрації Президента. Це по-перше. По-друге в нас є закон про Національний банк, де є чіткі вимоги до керівника Національного банку: досвід роботи, профільна освіта тощо. А де вони беруться? Дуже хотілось, щоб керівники Національного банку не обирались по принципу особистої вірності, а обирались по принципу фаховості і того, що вони гарного можуть зробити для банківської системи, якщо це міністр, то для міністерства.

Щоб працювати головою Національного банку України треба підтримка в парламенті, щоб впроваджувати напрацьовані закони.

5 перших кроків на посаді голови Національного банку України, які б вчинив Сергій Рибалка, якби був обраний на цю посаду:

1. Закон “Про Національний банк”. Він вже пройшов комітет і лежить. В ньому підвищується роль Наглядової Ради Національного банку і чітко виставлені критерії, за що відправляємо у відставку і за що нагороджуємо членів правління Національного банку.

2. Розробляємо разом з Кабміном стимул і програми підтримки вітчизняного виробника. Головне це доступне кредитування для реального сектору економіки.

3. Подолати корупцію в Національному банку.

4. Розробити стимули для того, щоб гроші, які бізнес в результаті кризи вивів за кордон, повернути в країну.

5. Гроші, які беруться від міжнародних валютних орагнізацій, повинні чітко йти не на проїдання, а на розвиток власної економіки. І співпраця з Верховною Радою.

Національний банк України - яким він буде  2018 році ми побачимо.

Банківські установи є навіть більш небезпечними, ніж регулярна армія країни.

По матеріалам програми ДокаZ з Олексієм Шевчуком: Гість - Сергій Рибалка, народний депутат України на каналі ZІК (ефір від 21.01.2018 р.)Источник: