Як Україна заблукала на шляху до діджиталізації

21 листопада 2019, 10:48
Власник сторінки
Керуючий партнер Юридичної фірми "ПАТРІОТ"
0
36
Як Україна заблукала на шляху до діджиталізації

Що Україна робить не так? Почнімо з того, що не виконує власне законодавство. Мінімум 1,7% ВВП має виділятися з державного бюджету на фінансування наукової і науково-технічної діяльності.

У листопаді в Україні відбувся черговий Київський міжнародний економічний форум. Під час заходу Президент сказав, що економічне зростання у світі відбувається переважно за рахунок інновацій. І з цим важко не погодитись. 

 

Найсильніші економіки світу – США, Китай, Японія, Німеччина та інші вкладають колосальні кошти у науково-дослідницькі та дослідницько-конструкторські роботи. Лише в 2017 році Сполучені Штати разом з Піднебесною вклали в інноваційну діяльність понад трильйон доларів з державного фінансування  і приватного сектору. З кожним роком видатки у даному напрямку збільшуються.

 

Слова замість дій. Буксування на місці

 

В Україні питання технологічного стрибку здебільшого використовуються посадовими особами як популізм - гарні фрази у виступах та презентаціях. Сьогодні шлях до інновацій підміняють «Державою в смартфоні». Громадянам підкидають ідеї скасування паперових трудових чи медичних книжок. Слово «діджиталізація», здається, вивчив вже кожний пенсіонер, який уважно стежить за подіями у нашій державі. Але це жодним чином не стосується реальних досліджень.

 

Дана тенденція не змінюється роками. Поклавши далеко на поличку «Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"», прийняту в 2015 році, українцям вже пропонують «Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». Навіть більше, влітку була затверджена окрема «Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року». В ній констатується, що частка валової доданої вартості технологічного сектору в переробній промисловості України у два з половиною рази менша за Німеччину, Швейцарію чи Південну Корею.

 

Ми продовжуємо втрачати свій власний інноваційний потенціал. За методологією Bloomberg Innovation Index, за останній рік наша країна втратила 7 позицій, опинившись на 53 місце з 60 країн. А по рівню дослідницької діяльності Україна - нижче ще на одну позицію. Підтверджує цей невтішний результат Global Innovation Index. Якщо в 2017 році був  результат 37,62 бали, то в останньому рейтингу показник - 37,40 бали.

 

Що Україна робить не так? Почнімо з того, що не виконує власне законодавство. Мінімум 1,7% ВВП має виділятися з державного бюджету на фінансування наукової і науково-технічної діяльності. Це є норма чинного профільного закону. 

 

З 2014 року, за інформацією ЮНЕСКО, в Україні загальні видатки з різних джерел на науку в співвідношенні до ВВП неухильно падають, скоротившись з 0,65% ВВП на третину. Для порівняння Ізраїль вкладає у розробки в десять разів більше від свого ВВП (4,58%). Німеччина – 3,04% ВВП, США – 2,8% ВВП. І всі ці країни на відміну від нас лише набирають оберти.

 

«Інноваційні» сюрпризи держбюджету-2020

 

Чиновники полюбляють оперувати загальним збільшенням цифр у бюджеті. На перший погляд, немає чого хвилюватися. Однак детальніший аналіз змушує констатувати: за останні п’ять років частка науки у видатковій частині державного бюджету зменшується щорічно. І новий бюджет залишився вірним традиціям. Якщо в 2014 році одна Національна академія наук отримувала 0,72%, в цьому році для неї передбачено 0,45%, то в наступному – взагалі 0,42%. Частка фінансування на науково-технічну діяльність НАН з 2014 до 2020 рр. взагалі зменшилась майже на половину. 

 

Аналогічні втрати  по  інших статтях, що стосуються дослідницької діяльності. Як приклад, в руслі обговорення запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення фінансування Національної академії аграрних наук зменшено з 0,16% видатків до 0,11% в 2020 році. Частка підготовки кадрів з пріоритетних напрямів науки за цей період впала на дві третини.

 

Чи знає Зеленський, що в бюджеті-2020 його президентський Фонд з підтримки освіти, науки та спорту також зменшено в два рази з мільярда гривень до 500 мільйонів? Можна припустити, що різницю коштів перерозподілили на Національний фонд досліджень, а також підтримку досліджень у закладах вищої освіти. Але від цього видатки на наукову діяльність не збільшуються.

 

Симптоматично для України стало й те, що у переважній більшості представники депутатських фракцій й груп у Верховній Раді під час розгляду проекту бюджету у своїх виступах воліли говорити про соціальні стандарти, а не відстоювати інноваційний шлях розвитку України. І це при тому, що в цей день під Верховною Радою був мітинг українських науковців у зв’язку з тотальним недофінансуванням. 

 

Нардепам легше виголошувати популістичні заяви, не забуваючи також про лобіювання інтересів в конкретних галузях економіки. Ця гра, правила якої не змінюються роками, нищить можливість конкурувати на світовому майданчику з іншими країнами. За п’ятнадцять років кількість дослідників в Україні зменшилась в півтора рази. 

 

Комплексні інновації як трамплін для економіки

 

IT-сфера та аграрна промисловість сьогодні називаються основними локомотивами української економіки. Однак без належної державної політики Україна буде виступати «донором мізків» для транснаціональних корпорацій та закріпить в країні економіку з мізерним відсотком продукції та високою доданою вартістю. Разом з тим, це є стратегічною помилкою обмежуватись виключно декількома пріоритетними галузями. 

 

Інновації мають впроваджуватись постійно. Держава мусить не лише забезпечити необхідне законодавством фінансування для науково-дослідної роботи, а й створити умови для того, аби приватний сектор був зацікавлений в такій діяльності на території України. 

 

Прикладом є ситуація в США. Уряд бере на себе лише 25% видатків на розробки і дослідження. Натомість 67% - це бізнес. До речі, 3% дослідницької роботи здійснюють вищі навчальні заклади за власні кошти. Це не означає, що держава має перекладати свою відповідальність на плечі бізнесу. Навпаки, це посилює напрацювання інновацій, які мають як прикладний, так і фундаментальний характер. 

 

У нашій державі потрібно створити умови для роботи технопарків, відкривати центри інновацій, сприяти появі інкубаторів для бізнесу. І тут в пригоді має стати досвід Ізраїлю. Понад 320 R&D-центрів відкриті іноземними компаніями, що складає 47% від усіх таких центрів в країні. Відбувається робота в низці напрямів, таких як оборона, медицина, IT, екологія, агропромисловість, машинобудування та інші. Доволі схоже з українськими інтересами, чи не так?

 

Україна як стартап має існувати не лише у виступах, а стати такою завдяки створенню необхідного середовища для розвитку інновацій. І перший сигнал, що ситуація змінюється, має дати саме держава. Не деклараціями, а реальними цільовими програмами та необхідним фінансуванням. 

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
ТЕГИ: наука,инновации,інновації,державний бюджет
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.