Зараз скажи крамольну річ.
Ситника давно треба звільнити.
Хоча він і зараз на крок від звільнення (під проектом про звільнення голови НАБУ підписалося 216 нардепів), ми з вами чудово розуміємо, що Ситник має чудовий забугорний протекторат, що, зокрема, також дуже любить покривати у нас в країні різні дегенеративні фонди.
Взагалі, я з самого початку був скептично налаштований до таких структур як НАБУ. Вони мені вже тоді здавалися не протидією корупцію, а усього лише ще одним центром її розповсюдження. Так і вийшло.
На хвилі високого запиту суспільства на боротьбу з корупцією, після Зимової революції зробили купу різних відомств. Створювались вони загалом з подачки ЄС. Тоді, у 2015 році, на посаду голови новоствореного НАБУ претендували Микола Сірий та вже згаданий Артем Ситник. Колишній президент Петро Порошенко серед запропонованих обрал останнього.
За минулі п’ять років ефективності роботи НАБУ ми бачили небагато. Якісь “кошмари” яких-то регіональних дрібних чиновників. А коли у того самого Серьожи Лєщенко знайшли “подаровану” квартиру вартістю, що була занадто завелика для депутатської зарплатні, то справу якось швидко зам’яли.
Крім того, НАБУ неодноразово ще потрапляло у різні скандали. Сам Ситник як у тому мемі: “Ти мав боротися проти зла, а не приєднатися до нього”. Інтернет рясніє від розслідувань про величезні корупційні статки головного борця з корупцією. На цьому зосереджуватися не будемо, але погодьтесь, це дуже іронічно.
Крім неефективності очолюваного ним відомства та репутації відвертого корупціонера у самого Ситника - мене не може не обурювати те, як його захищають різні грантові фонди, що дає підстави вважати на кого насправді працює Артем.
Дотепно наблюдати, як Ситника намагаються відмазувати у центрі протидії корупції, де на самих верхах сидить Віталій Шабунін - такий самий корупціонер та такий самий пішак західних фондів.
“Ніхто не буде сприймати Україну серйозно, якщо Рада звільнить Ситника” - заявили в ЦПК.
А мені здається, ніхто ніколи і нізащо не буде сприймати нашу країну серйозно, якщо найважливішу її проблему - корупцію - “вирішує” відвертий корупціонер. А хтось там на Заході при цьому диктує його не звільняти! Вибачте, але це відверта демонстрація відсутності у нашої країни суб’єктності! Для когось звісно, завдяки нашим політикам, це давно вже не новина, але мені як людині що по-справжньому любить свою країну, від того легше не стає!
Сподіваюсь, Рада доведе хоча б цю справу до кінця та Артема Ситника усе ж таки буде звільнено. Це буде шанс для сьогоднішніх депутатів показати свою незалежність від зовнішніх гравців, якщо вона в них дійсно є (про що у мене є величезні сумніви).