Геополітика великих проектів

Ми маємо не повторити помилки 20-го століття та вистояти між країнами, які не соромляться створювати національні проекти.

Україна 1920-го року нагадує УНР сто років тому. Тоді досить демократичний Симон Петлюра не дуже вчасно зорієнтувався, опинившись в оточені ленінської Росії, Польщі Пілсудського та Туреччини Кемаля.

У 1921 Україна знову перебуває в оточенні країн, чиї правителі схильні до авторитаризму. Чи це Ердоган у Туреччині, Орбан в Угорщині, Путін у Росії чи Орбан у Польщі. 

Американський дослідник Рендал Колінз називає основні причини революцій і знищення держав. Зазвичай це фіскальна криза – держава не здатна прогодувати еліти. Падіння престижу нації та її влади (power prestige) і розкол еліт. 

Великі проекти мають здатність мобілізовувати економіку (зменшення фіскальної кризи), пробуджувати почуття гордості (національний престиж), а подекуди і поєднати еліту, яка змушена працювати в дискурсі національному, а не містечковому. 

Проект «Велике будівництво» в Україні критикують переважно опозиційні політики. Проте його потрібно сприймати саме у контексті підняття національного престижу. 

Які великі проекти будують або збудували наші сусіди? 

Угорщина спільно з росіянами будує АЕС «Пакш-2». Реалізовує спільно з «Росатомом». Для угорців – це збільшення енергонезалежності. Для росіян – важливий іміджевий проект. 

Польща продовжує будівництво каналу на Балтійській косі. Такий проект дуже напружує російську розвідку. Таким чином, Польщі не доведеться просити дозволу на прохід суден у Російської Федерації, яка базує флот у Калінінграді. 

Туреччина Ердогана реалізовує низку проектів з покращення інфраструктури. Це і міст через Дарданелли, і побудова мережі сучасних лікарень, і «Південний потік» спільно з Росією. 

Російська Федерація також схильна до створення великих інфраструктурних проектів. Чого вартий Керченський міст, який Путін інспектував особисто, повівши вантажівку у день відкриття. Таким чином, Росія досягла не тільки іміджевого ефекту, але й створила великі проблеми для українських вантажів. Висота мосту розрахована таким чином, щоб кораблі не могли проходити під ним. 

Проект «Велике будівництво» наразі є недооціненим. 

І потребує більшого висвітлення. Крім інфраструктурної ролі, він фактично «зшиває» країну. Саме незручні дороги часто змушували людей менше мандрувати країною. 

Побудова інфраструктурних проектів є втіленням рекомендацій МВФ. Крім того, економіст Михайло Кухар відзначає велику роль проекту в стабілізації економіки. У своєму інтерв’ю виданню «Новое время» він говорить про конкретні цифри – падіння ВВП за 4 квартал 2020 року. За оцінками Ukraine Economic Outlook, падіння ВВП могло би скласти 11%, а не 3,7%. 

Українці часто скептично дивляться на масштабні речі. Це зрозуміло. Історія учить нас не довіряти. Проте інколи саме цей скепсис по-злому жартує з нами. 

Ми маємо не повторити помилки 20-го століття та вистояти між країнами, які не соромляться  створювати національні проекти.