Забійна сила блочного лука

Інтерв’ю Олега Мартиновського

Напевне, мало хто знає, що стрільба з лука як вид спорту поділяється на кілька дисциплін – тут тобі і олімпійська стрільба по мішенях з місця, і представлені на Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту стрільба по мішеням з різної відстані і під різним кутом нахилу та стрільба з блочного лука. Саме блочний лук нині планують в Україні вивести на новий рівень, зробити його відомим і популярним. Нелегку цю справу курує президент Ліги стрільби з блочного лука Олег Мартиновський.

- Пане Олеже, перш за все, що таке блочний лук?

- Блочний лук був створений американцями для зручності у використанні на полюванні. Традиційний лук дуже незручний для полювання – він занадто великий, занадто високий, і стабілізатор довгий. Тому була створена заміна у вертикальному форматі з різноманітними зручними пристосуваннями для полювання. Потім люди зрозуміли, що з нього можна так само стріляти по неживим мішеням, і блочний лук наблизився до класичного, були встановленні довгі стабілізатори, додали приціли, встановили пристосування для лінзи (для прицілу). В результаті вийшов такий собі апгрейд класичного лука, з підвищеною зручністю і точністю.

- А чому назва така – блочний?

- На ньому стоять два блоки, які компенсують швидкість при спуску тятиви і дають можливість прискорити швидкість польоту стріли. В нас сила натягу більша, ніж у звичайного лука, якщо докладене зусилля виміряти в кілограмах, і, друге, швидкість вильоту стріли значно більша. Якщо з класичного лука стрілу можна послати на 180-200 метрів, то з блочного лука можна послати стрілу на 300-350 метрів. Також у зв’язку з тим, що у нас точніший приціл, то і мішень менша, так звана десятка. Відстань порівняно з класиками у нас однакова, а 10-ка в два рази менша.

- Коли в Україні почав розвиватися вид спорту?

- Вже 10 років розвивається. Була створена федерація, яка проіснувала 10 років, і функціонувала вона окремо від лучного спорту, що створювало низку незручностей, діти займалися цим видом спорту за рахунок батьків, а не держави. Тому ініціативна група підняла питання і з 14 грудня 2013 року було прийнято рішення про ліквідацію Федерації блочного лука. Відтепер це дисципліна лучного спорту України. Взагалі, блочний лук – це неолімпійська дисципліна. В намірах FITA (міжнародна федерація) – зробити цей вид спорту олімпійським з 2024 року. Але поки ми лише в програмі Всесвітніх ігор.

За 10 років, що проіснувала федерація, багато чого змінилося. Починалося все з 5-6 людей, які привезли в Україну блочні луки. А сьогодні самих спортсменів нараховується більше 150, тих, хто активно стріляє, – 70-80.

- Як заохочуєте спортсменів?

- Є кілька шкіл, які активно культивують цей вид спорту – у Львові, Харкові, Одесі і Києві. У столиці у нас два тренери – це Людмила Лещенко (у неї дві школи стрільби з лука, на Оболоні і Виноградарі) та Дмитро Львівський, який працює у центрі зі стрільби на Богдана Хмельницького. Взагалі ми заохочуємо віддавати дітей на заняття, мотивуючи тим, що це філософський вид спорту. Я сам прийшов у цей вид, закінчивши професійну кар’єру в парашутному спорті. Це спорт насправді філософський, адже ти маєш заглибитися в себе і налаштуватися на певну хвилю, повністю відректися від світу і зосередитися на певній точці. Я привів свою дитину, донці 12 років, і вона рік займається. Плюси для неї в тому, що розвивається концентрація уваги, заняття вимагають серйозної фізичної підготовки. Враховуючи, що діти на фізкультурі нині зовсім нічим не займаються, а сидять біля комп’ютерів, то тут навантаження дуже великі. По собі можу сказати, що за рік і два місяця занять я скинув 7 кілограмів і розкачав верхній ключовий пояс дуже сильно. Повірте, це фізично важкий вид спорту. А люди, які прийшли у блочний лук, вже ніколи його не кинуть, а йдуть по життю з ним. Скільки б ти не стріляв (я навіть запитував у гуру, які стріляють по 50 років, а в нас є такі), кожен вистріл все одно не схожий на попередній. Завжди знаходиться щось нове, ти постійно в собі щось змінюєш.

- Як проходять змагання?

- В зимовий період – це зал, як у класиків, так і у блочників. Літній формат – на галявинах та стадіонах. Є дуже цікаві дисципліни – приміром, стрільба в один день на дистанції 90, 70, 50, 30 метрів. Діти стріляють на таких же дистанціях з такого ж за розмірами лука, тільки у них сила натягування менша. Взагалі нашим видом спорту дитина може займатися з 8 років, це дуже дисциплінує і концентрує увагу дитини. Надзвичайно сильно розвивається витримка моральна. Є луки для навчання, вже з’явилися і дитячі луки, копії дорослих, а сила натягу менша. Моя дитина у 12 років отримала нормальний, дорослий лук.

- На турнірі можна побачити і молоде покоління, і доросле. У кого кращі результати? У більш досвідчених чи молодих – з більш гострим оком?

Я скажу так: зір – зором, а є гуру, які стріляють по 50 років. Для прикладу, наш ветеран і найдосвідченіший лучник України Петро Олександрович Турунін, він сьогодні, на благодійному турнірі «Різдвяні зустрічі», посів друге місце… Першим же став юніор Ігор Кардаш. Це свідчить про те, що блочний лук в умовах конкуренції розвивається. Можливо, повільними кроками, але прогрес є.

- Розкажіть про міжнародні досягнення українців.

- Їх не так багато, але вони є. Цього року наші юніори виграли звання чемпіонів Європи, привезли кілька медалей. Це дало можливість усій нашій команді (а в залік ідуть усі дисципліни) посісти високе загальнокомандне місце, хоча у класиків медалей і не було… Жодних бонусів ми не отримали. Навіть спортивних звань. Зрозуміло, що ми не просимо грошей «на інвентар». Усі спортсмени заробляють самостійно.