Сокиринці never sleep

Сокиринці never sleep

Яке ж задоволення я отримую від спілкування з людьми, які мене підтримують. Один мій знайомий каже, мовляв, у мене психологічна залежність від своїх виборців. Може, це і так. Але я щирий зі своїми прихильниками. І по очах бачу, що вони теж щирі зі мною. Дякую, дорогі мої! Вчора побував у Сокиринцях на Чернігівщині. Місцеві жителі роблять навдивовиж благородну справу - відроджують у селі Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва «Вересаєве свято». Цьогоріч він проходив вшосте. Кобзарі з усіх куточків країни грали думи на честь 210-го дня народження геніального сліпого кобзаря Остапа Вересая. Дівчата з Васьківського пісенного колективу заспівали для мене одну з моїх улюблених пісень «Рідна мати моя». А потім я і сам приєднався до Дігтярівського ансамблю «Сопілкарі» і переспівав з ним чи не весь їхній репертуар. Місцеві майстри врстають своїми виробами з дерева і соломи, вишиванками і рушниками, а бджолярі налили справжньої української медовухи. Свято, просякнуте козацьким духом і запалом, водночас - ніжністю народних дум, вдалось на славу