Денис Карельских рассказал, как сделать Киев безопасным

Для каждого из нас важна безопасность. Эта вторая потребность после базовых: еды, воды и сна. Мы хотим отпускать своих детей в школу или гулять, зная: с ними все будет хорошо, а вечером они вернутся домой к ужину.

Направляясь утром на работу, желаем избежать часовые пробки или опасные ДТП, но так или иначе тянемся в потоке машин. Мечтаем ночью спокойно пройтись даже в самом небезопасном и отдаленном районе города, а если сесть в такси, то обязательно доехать в пункт назначения.

Но Киев до сих пор остается во второй половине списка самых безопасных городов мира. В прошлом году мы стали 173 из 231 городов мира, согласно ежегодному рейтингу The Safe Cities Index от The Economist Intelligence Unit и журнала The Economist.  Впереди нас - крупные мегаполисы и столицы: Амстердам, Стокгольм, Лондон, Париж и Мадрид. И мы могли бы быть среди них, если бы более осознанно относились к общей безопасности, а полиция хотела расследовать все правонарушения.

Как мы можем это изменить?

За одну неделю (5-11 октября) произошло 817 ДТП в Киеве и десятки наездов на пешеходов. Много происшествий с пешеходами происходят на, казалось бы, потенциально безопасных остановках, переходах, во дворах и на парковках. Первое, что нужно сделать, чтобы уменьшить количество подобных ДТП - увеличить пешеходные зоны и обустроить их высокими и мощными бордюрами. Если в городах с этим более или менее справляются, то вне черты города люди часто используют обочины как тротуары. Безопасно? Точно нет.

Второй шаг - усилить контроль за нарушением правил дорожного движения. С этим поможет развитие систем видеофиксации. По сути, фиксация всех нарушений, включая угона авто и грабежей, станет своеобразным общественным контролем - ушами и глазами, которые будут помогать нашей полиции находить преступников, а не говорить, почему они не могут этого сделать. Хоть Киев и входит в топ-50 городов мира с наибольшим покрытием камерами видеонаблюдения, но этого все равно недостаточно. Недостаточно потому, что Киев - один из самых больших городов Европы, а разница в благоустройстве тех или иных районов колоссальна. Также, чтобы добраться с одного конца города на другой мы тратим часы в километровых пробках и проводим в них больше времени, чем жители Нью-Йорка или Токио. И с решением этой проблемы также помогут видеосистемы. Сейчас в них существует некий массив данных о том, когда и где происходят скопления машин и частые нарушения режима скорости… но эти данные просто хранятся и никто с ними не работает. Например, в Лондоне с ними научились работать и используют адаптивную регулирование трафика. Они подключатся к светофорам и регулируют продолжительность зеленого и красного света, в зависимости от времени суток и дня недели.

Допустим, в Киеве всё это можно решить, уменьшить количество ДТП и усилить безопасность. Но есть  и другие 459 городов, жители которых тоже нуждаются в безопасности. Как быть им, если большинство решений до сих пор зависят от Киева? Первое  - дать возможность местной власти самостоятельно регулировать вопросы безопасности, ремонта дорог и размещения систем видеонаблюдения. Для этого необходимо дать деньги, а точнее возможность ими распоряжаться. Хотя мы постоянно говорим о децентрализации, но только сейчас в ВРУ зарегистрировали  законопроект № 4194, который и должен передать такие полномочия местным органам власти. Хотя мы, в проекте “Безопасные дороги Украины” говорили об этом еще несколько лет назад. Так, деньги за штрафы должны пойдут в местный бюджет и будут направлены на повышение безопасности в городе за счет правонарушителей. Если установить больше камер, то и водители будут обращать внимание на скорость и уважать права пешеходов. Меньше ДТП - меньше пострадавших и больше спокойствия в городе.

Безопасная страна начинается с каждого безопасного города и района.

Денис Карельских розповів, як зробити Київ безпечним

Для кожного з нас важлива безпека. Це друга потреба після базових: їжі, води й сну. Ми хочемо відпускати своїх дітей в школу або гуляти, знаючи, що з ними все буде добре, а ввечері вони повернуться додому до вечері. 

Прямуючи вранці на роботу, бажаємо уникнути годинні пробки або небезпечні ДТП, але так чи інакше тягнемося в потоці машин. Мріємо вночі спокійно пройтися навіть найнебезпечнішою вулицею у віддаленому районі міста, а якщо сісти в таксі, то обов'язково доїхати до пункту призначення.

Але Київ досі залишається в другій половині списку найбезпечніших міст світу. Торік ми стали 173 з 231 міст світу, згідно зі щорічним рейтингом The Safe Cities Index від The Economist Intelligence Unit і журналу The Economist. Попереду нас — великі мегаполіси й столиці: Амстердам, Стокгольм, Лондон, Париж і Мадрид. І ми могли б бути серед них, якби більш усвідомлено ставилися до нашої безпеки, а поліція хотіла розслідувати всі правопорушення.

Як це змінити?

За один тиждень (5-11 жовтня) відбулося 817 ДТП в Києві й десятки наїздів на пішоходів. Багато аварій відбуваються на, здавалося б, потенційно безпечних зупинках, переходах, у дворах і на стоянках.

Перше, що потрібно зробити, щоб зменшити кількість подібних ДТП - збільшити пішохідні зони та облаштувати їх високими та потужними бордюрами. Якщо в містах з цим більш-менш справляються, то поза межею міста люди часто використовують узбіччя як тротуари.

Другий крок - посилити контроль за порушенням правил дорожнього руху. З цим допоможе розвиток систем відеофіксації. Фіксація всіх порушень, включаючи викрадення авто і грабежів, стане своєрідним громадським контролем - вухами й очима, які будуть допомагати поліції знаходити злочинців, а не виправдовуватись, чому вони не можуть цього зробити. Хоч Київ і входить до списку топ-50 міст світу з найбільшим покриттям камерами відеоспостереження, але цього все одно недостатньо. Недостатньо тому, що Київ — один з найбільших міст Європи, а різниця у благоустрої тих чи інших районів велика.

Окреме питання - кілометрові затори, в яких ми проводимо більше часу, ніж жителі Нью-Йорка або Токіо. З розв'язанням цієї проблеми також допоможуть відеосистеми. Зараз в них існує масив даних про те, коли та де відбуваються скупчення машин і часті порушення режиму швидкості ... але ці дані просто зберігаються і ніхто з ними не працює. Наприклад, в Лондоні з ними навчилися працювати й використовують адаптивне регулювання трафіку. Наприклад, світлофори регулюють тривалість зеленого і червоного світла, в залежності від часу доби й дня тижня.

Припустимо, в Києві все це можна вирішити, зменшити кількість ДТП та посилити безпеку. Але є й інші 459 міст, жителі яких теж потребують безпеки. Як бути їм, якщо більшість рішень досі залежать від Києва? Перше — дати можливість місцевій владі самостійно регулювати питання безпеки, ремонту доріг та розміщення систем відеоспостереження. Для цього необхідно дати гроші, а точніше можливість ними розпоряджатися. Хоча ми постійно говоримо про децентралізацію, але тільки зараз в ВРУ зареєстрували законопроєкт № 4194, який і повинен передати такі повноваження місцевим органам влади. Хоча ми, в проєкті «Безпечні дороги України», говорили про це ще кілька років тому. Так, гроші за штрафи правопорушників повинні йти в місцевий бюджет і підвищувати якість безпеки у місті. Якщо встановити більше камер, то і водії будуть звертати увагу на швидкість і поважати права пішоходів. Менше ДТП — менше постраждалих і більше спокою в місті.

Безпечна країна починається з кожного безпечного міста і району.