Як убезпечити себе, якщо ви зрозуміли, що виявили міну або вибухонебезпечні залишки війни: алгоритми та правила поведінки

Наразі Україна є найзабрудненішою країною у світі від мін та вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ).

 З огляду на досвід інших країн, Україні знадобиться не менше ніж 10 років для очищення територій, лише за умови повного припинення бойових дій та відсутності повторного забруднення.

Тож багато територій  ще довгий час можуть  залишатися небезпечними для життя.

Щоб уберегти себе й близьких від травмування, постає необхідність опановувати нові правила поведінки, здобувати знання й навички. І Данська рада у справах біженців  надає життєво корисні поради й алгоритми дій.

Як діяти якщо ви в небезпеці від ВЗВ?

Для кожного випадку є окремий алгоритм дій, який допоможе зберегти життя. Отже, розглянемо різні ситуації.

Як діяти якщо ви зрозуміли, що виявили боєприпас?

Потрібно дотримуватись наступного алгоритму:

1. Зупиніться. Не треба підходити, роздивлятися, чи це дійсно боєприпас  і в якому він стані.
2. Заспокойтеся. У стані паніки або збентеження  ви не можете діяти розсудливо. А для прийняття правильного рішення потрібна “холодна голова”.
3. Роздивіться уважно навколо себе й упевніться, що поруч немає інших осколків, уламків або частин боєприпасу чи інших ВЗВ.
4. Розверніться на 180 градусів і поверніться тим шляхом, яким прийшли.
5. Відійдіть від небезпечного предмету на відстань не менше ніж 300 метрів.

Чому саме 300 метрів? Саме при такій відстані менша вірогідність, що вас може зачепити уламками або осколками від боєприпасу.

300 метрів - це орієнтовно 8-10  хвилин пішки в спокійному темпі або 400- 450 кроків.

Дітям можна навести приклад, що ця відстань приблизно дорівнює розміру трьох шкільних футбольних полів.

6. Зателефонуйте з безпечної відстані до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером «101» і повідомте про свою небезпечну знахідку.

Телефонувати поруч з боєприпасом в жодному разі не можна, бо він може вибухнути.  Також, не намагайтеся позначити територію поруч з боєприпасом, це також небезпечно.

Як діяти, якщо ви зрозуміли, що опинились на замінованій території?

Як ви можете зрозуміти, що опинилися на замінованій території? Найочевидніше – ви опинилися поза попереджувальними знаками. Або помітили розтяжку чи безпосередньо міну.

Важливо: міни ніколи не встановлюються поодинці. Якщо є одна, то буде друга, третя, звідси й назва: мінне поле.

Алгоритм дій:

1. Зупиніться.
2. Залишайтесь на місці.
3. Заспокойтесь.
4. Подивіться навколо.
5. Покличте на допомогу голосом.
6. Зателефонуйте за номером 101 (ДСНС)

Запам’ятайте: безпечного виходу із замінованої території не існує. Буде краще, якщо ви туди не потрапите. Тож коли перебуваєте на невідомій місцевості звертайте увагу на ознаки небезпечних територій.

Що робити, якщо ви виявили постраждалого на замінованій території?

Звісно, першою думкою й надати допомогу, але цього робити не можна. Для того, щоб ви мали змогу допомогти, ви маєте залишатися в безпеці й у жодному разі не заходити на заміновану територію.

Алгоритм дій:

1. Зупиніться. Переконайтеся, що ви самі знаходитесь у безпеці.
2. Заспокойтеся.
3. Не заходьте на заміновану територію
4. Зателефонуйте за номерами 101 до ДСНС та 103 до швидкої допомоги.

Чому саме така послідовність? Лікарі не зможуть надати допомогу на замінованій території,  тому що їх також може бути травмовано.  Отже, спеціалісти  ДСНС мають евакуювати людину  на безпечну територію і тільки потім лікарі можуть надати необхідну медичну допомогу.

5. Підтримуйте постраждалого. Говоріть із ним, заспокоюйте. Кажіть, що допомога вже прямує до нього, що ви будете поруч з ним.

Не можна кидати нічого постраждалій людині.  Не намагайтеся якось витягти її з небезпечної території або зупинити кровотечу.

Типові локації, де можуть бути вибухонебезпечні предмети

● місця, де стояли, базувалися військові;
● покинуті або діючі блокпости;
● місця, де велися або зараз ведуться бойові дії;
● склади з військовим обладнанням, боєприпасами;
● Покинута воєнна техніка;
● Ділянки, де тривають роботи з очищення територій від мін та ВЗВ;
● Зруйновані об’єкти цивільної чи військової інфраструктури;
● Об’єкти інфраструктури такі як: тепло-, електростанції, мости, заводи тощо;
● Водні, лісові, степові й інші біоресурси: русла річок, водойми, акваторія моря, територія берегової смуги.

Коли подорожуєте також звертайте увагу на ознаки небезпечних територій. Серед них можна виділити 4 основні:

1. офіційні попереджувальні знаки; – квадратної чи трикутної форми, на червоному фоні міститься зображення черепа з кістками та напис “Обережно міни!” чи “Небезпечно міни!”. Такі знаки встановлюють спеціалісти ДСНС, військові, представники міжнародних та національних організацій, які здійснюють гуманітарну протимінну діяльність.

2. неофіційні попереджувальні знаки;  встановлюють звичайні люди, які хочуть попередити інших про небезпеку: табличка з написом, навіть слово “Міни!” на паркані, дорозі чи стіні.

3. докази та наслідки використання мін та ВЗВ: безлад на ґрунті, частини уламків або осколків боєприпасів; залишені боєприпаси або боєприпаси, які не розірвалися тощо;

4. поведінкові докази. Висока трава, високі густі зарості, необроблені сільськогосподарські угіддя, занедбані шляхи та дороги або шляхи, які не використовуються.

Де шукати потрібну інформацію?

На онлайн чи офлайн сесіях які проводять фахівці Данської ради у справах біженців (DRC). DRC — одна з найбільших та найдосвідченіших міжнародних неурядових організацій, що реагують на численні кризи у всьому світі.  Працюючи в Україні з 2014 року та маючи майже 300 співробітників, DRC наразі розширює свою діяльність, щоб надавати життєво необхідну допомогу та реагувати на надзвичайну ситуацію, з якою зіткнулися багато постраждалих від війни людей в Україні.

Саме тому фахівці DRC інформують населення про ризики, пов'язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ІНРМ), проводять заняття для дітей, підлітків, та дорослих. 

Заняття проводяться у вигляді, дискусії, супроводжуються активностями з використанням відео матеріалів для дорослих та ігор для дітей. Тривалість сесій від 40 хвилин для дітей та до години-півтори для дорослих. Важливо, що на сесіях використовуються матеріали, які не є травматичними, щоб  учасники сесії  мали можливість ділитися своїми знаннями з дітьми, близькими, друзями.

DRC пропонує  такі формати для навчання :

● контактні сесії, тобто живе спілкування;
● онлайн-сесії для  слухачів

Зручну дату й час сесії можна забронювати тут
Заняття проводяться завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу.