Сучасний цифровізований світ неможливий без дата-центрів, адже потребує оброблення й зберігання величезних масивів інформації.
Та попри високий попит, до роботи ЦОДів все частіше висуваються претензії: вони споживають чимало електроенергії, збільшують вуглецевий слід в атмосфері, а також кількість відходів, які необхідно утилізувати.
Для України в період постійних загроз та атак безпека даних, кібербезпека і енергоефективність виходять на перший план. Мова йде не тільки про виживання в сьогоднішніх умовах, але й про майбутнє багатьох галузей, зокрема промислових підприємств, банків, фінансових компаній, телекому, хмарних операторів, державних установ, які зберігають не один десяток серверів у ЦОД. Тож як, при активній роботі ЦОДів, які продовжують функціонувати у нових умовах та надавати послуги для більшості бізнесів, не нашкодити довкіллю.
Чи є розв’язок проблеми? Так, перехід на рейки сталого розвитку.
Ми дослідили це питання на прикладі технології, досвіду та погляду на майбутнє компанії Schneider Electric – компанії, яка є експертом цифрової трансформації у сфері управління енергією та автоматизації, що пропонує технології для підвищення ефективності, зменшення витрат і досягнення підприємством цілей сталого розвитку.
За зручність доводиться платити
Центри обробки даних (ЦОД, дата-центри) не виробляють матеріальних продуктів. Проте без них неможливе існування таких корисних і зручних для користувача напрямів, як телемедицина, Інтернет речей, банківська справа, онлайн-магазини, дистанційна освіта, зв'язок і зрештою розваги (потокова трансляція кіно, музики, стрими). Тож важливо за допомогою технологічних інновацій забезпечити безперебійну роботу дата-центрів. З іншого боку, розвиток цифрової економіки вимагає від ІТ-галузі все більшої продуктивності, ось чому питання оптимізації енергоспоживання виходить на перший план.
Вимога Протоколу ЄС щодо нульового викиду вуглецю
Україна, як учасниця Паризької кліматичної угоди, ратифікованої законом ще у 2016 році, має забезпечити скорочення викидів парникових газів, зокрема до 2030 року на 65 %. Це значною мірою стосується ІТ-індустрії, адже за статистикою лише дата-центри споживають до 3 % відсотків всієї енергії. Тож одним з важливих напрямів розвитку галузі є її енергетична й цифрова трансформація.
Оскільки мета ЄС щодо нульових викидів вуглецю до 2050 року охоплює і сектор високих технологій, він повинен належним чином вимірювати й максимально зменшувати свій вуглецевий слід, що і є шляхом сталого розвитку, на думку Schneider Electric. А для цього потрібні галузеві рекомендації з подолання кліматичної кризи, які базуватимуться на стандартизованому звіті про показники для всієї індустрії.
Знизити вплив на довкілля допоможе сталий підхід
Оптимізація та ефективне споживання енергії дає змогу ІТ-сектору зменшити вплив на навколишнє середовище, знизити залежність від викопного палива, і що важливо для власників компаній – скоротити експлуатаційні витрати.
Шляхи реалізації програми стійкого розвитку для дата-центрів:
● прецизійне кондиціонування повітря – контроль та регулювання параметрів повітря у технологічних приміщеннях з чутливим обладнанням в залежності від теплового навантаження;
● екологічні рішення для збереження енергії;
● використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії, мікромереж;
● укладання PPA – довгострокових договорів купівлі продажу електричної енергії, виробленої з ВДЕ;
● моніторинг і модернізація інфраструктури.
Чому ІТ-галузь й досі на початку курсу до сталого розвитку?
Дата-центри споживають приблизно 100 млрд кіловат-годин електроенергії на рік у світі, однак ІТ-індустрія все ще перебуває на початку шляху до сталого розвитку.
Згідно з дослідженнями Schneider Electric, проведеними в Європі, головною причиною такого стану речей є прогалини в розумінні теми. Кожна четверта європейська компанія, що брала участь в аналізі, визнала: вона не має належних знань щодо впровадження нових технологій, пов’язаних зі сталим розвитком і трансформацією енергії!
Однак підприємства мають розуміти загрози й можливості для навколишнього середовища, які створює їхній бізнес.
Кроки до сталого розвитку
Першим кроком, з точки зору Schneider Electric, є розробка комплексної стратегії. Якщо конкретизувати, основою має бути відстеження прогресу стосовно звітності про сталий розвиток, відповідне управління показниками та встановлення контрольних показників.
Наступний крок – інвестування в чисту відновлювану енергію, стійкі технології та встановлення цілей щодо скорочення викидів СО2.
Важливість оптимізації енергоспоживання дата-центрами
Робота ЦОДів значною мірою залежить від надійного й доступного постачання електроенергії. Однак наразі маємо ситуацію повної нестабільності. Торік високий попит на енергію, низькі обсяги зберігання газу та збої в ланцюгу постачань призвели до рекордного рівня цін на енергоносії. У 2024 році спостерігається лише погіршення ситуації.
Тож волатильність енергоринку вимагає переходу на відновлювані джерела енергії, щоб зменшити залежність від викопного палива. Уряди та регулятори Європи чинять все більший тиск на ЦОДи, аби ті застосовували стійкіші альтернативи. Це потребує значних інвестицій в інфраструктуру й технології та призводить до збільшення операційних витрат (OpEx).Але як зазначають провідні світові лідери галузі, завдяки цифровізації такі витрати можна зменшити, а загальну ефективність роботи, навпаки, підвищити. Зокрема програма Electricity 4.0, розроблена Schneider Electric, спрямована саме на диверсифікацію енергетичного портфоліо підприємств. В її межах компанія пропонує продукти, системи й програмне забезпечення для більш стійкого, відмовостійкого та безпечного майбутнього.
Інструменти Schneider Electric для переходу до сталого розвитку
Як зазначалося вище, для початку потрібно створити стандартизовану звітність щодо показників для всієї галузі. Ґрунтуючись на досвіді співпраці з операторами ЦОДів, Schneider Electric виокремила й запровадила набір універсальних показників, які поділила на 5 основних категорій:
● споживання енергії;
● викиди парникових газів;
● споживання води;
● утворення відходів;
● біорізноманіття.
На цій основі компанія розробила інструменти, які дають змогу якісно аналізувати й ефективно керувати ключовими показниками та вимірювати прогрес упровадження правил сталого розвитку.
Щоб допомогти операторам ЦОД оцінити свій загальний вуглецевий слід (викиди категорій 1, 2 і 3) по всьому ланцюгу створення вартості, включно з непрямими викидами, Schneider Electric створила калькулятор життєвого циклу CO2e. А для оптимізації роботи й покращення управління дата-центрами запропонувала систему DCIM 3.0.
З огляду на те, що інфраструктура ІТ-середовищ має бути відмовостійкою, безпечною та стійкою, Schneider Electric модернізувала свій портфель програмного забезпечення для моніторингу, керування, планування та моделювання фізичної ІТ-інфраструктури шляхом гнучких варіантів розгортання, які включають локальні та хмарні рішення для підтримання розподілених середовищ, що охоплюють від декількох до тисяч локацій по всьому світу.
У підсумку хочемо зазначити: упровадження програми стійкого розвитку ІТ-індустрії не лише виконує план ЄС щодо нульового вуглецевого сліду, а й убезпечує компанії від коливання цін на енергоринку та оптимізує їхню роботу.