Юрій Шеляженко добавил комментарий к статье
Экс-мэр Одессы Руслан Боделан находиться в предсмертном состоянии.
Я - всесвіт.
Я - глобальне, я - всюдисуще та вічне.
Анон - це анти-я, моя тінь, але дивно було б вважати тінь первинною, а себе вторинним.
Культ анонімусу - це самоіронія істеблішменту, і нема нічого більш стабільного та інерційно підтримуючого існуючий режим, як його надійна опора, порівняно з мільйонами безіменних хуліганів, які дозволяють красти своє життя, жертвуючи його на олтар азартної безіменності та сліпої агресивності.
Анонімність, дійсно, це свобода, але це свобода самогубства. Чого варта ця свобода, якщо ви не можете бути по-справжньому відвертим і назвати себе? Ви ж просто боїтеся відповідальності за свої слова та діла. Але без відповідальності нема і щастя, і свободи. Ви скажете, що відповідальність іноді буває надмірною. Але вгадайте, чому так? Бо ваша анонімність є головним аргументом для посилення репресій, причому вас же, як аноніма, легко натравлюють на таких самих анонімів в іншому місці чи на іншій соціальній сходинці, щоб ви лаяли, як собаки вночі, про необхідність викрити цих анонімних негідників і піддати їх найвищій мірі репресій!
Справжня свобода - бути собою. Справжнє щастя - без страху називати своє ім'я, яке ви самі собі даєте, причому мати одне ім'я, підкреслюючи цим свою послідовність на життєвому шляху.
Ви посилаєтесь на прекрасних авторів фантастики, але їх герої мають імена. Вони не анонімні. І вони не бояться бути собою. Беріть з них приклад.