В цій загальній тузі Треба йти по білій смузі, Хоч у чорній вітер в спину - В наворовану торбину....

Слово.Кремль-"підпілля".Транзит. Щільний купол.взяв, "упав" на Раду, Не склкловарний, штучно-тепловий, Передвісником буремного розладу (М’яч "обрізався" на кутовий) Перегрілись хлопці "в самороспуск", Воротар забіг в свої ворота; Перегриз "діру",у сітці" з льоски Пропірнув,щоб виголосить "ноту" В коробі лежить "фугасна бомба", Ох, рвоне у "кабінетних катакомбах". В дряскоті зацокорить плафон, Гучно-мовець,вухо, мікро-фон. Звітувать у "новій" Раді на Банковій, Будуть троє,у підпілях, колисковіх: Щоб зірвати з гілки стиглу сливу, Потребує "парт-моне",ковтнути "ксиву". Перемови й дуть "в Лозані й Берні", Кажуть в коксохімі "люкові і дверні". "Комуніст" в підпіллі,"аки ситий Лєнін", Вліз в "Троянського коня",одним із первих. "Довгорукові" з периферії злості, Утяглись в Європу-габувати Україну; "Довго-язикОві" з "алтарів Загорських"- Відірвать від матері дитину... Кривда не застила ,нам, прозорі очі, Під наметами імперської,сирої ночі; Свіжезмощені,в пітьмі,рясні могили Полихають в повний зріст,живої сили. Раною в грудях відкрите серце, Страх не забинтує - вісрям вдерся Біль образ,в сьогодні через вчора: Хату Кобзаря рядили в "каторжану нору". Вітер жали - зерно крали; Чад стерні курили в очі: Темп грабунків - завжди мало І трясе,трясе охочих... Збіг по схилу-яр дорогу Розпенехав Час розлого: Буде балка- спуск, підйом, Вкрай важливо - не розлом! М.Гришуха (Коли в річницю Кобзаря поруч з його портретом "малюють" Свастику на державному теле-каналі,я думаю щось коментувати зайве...)

всяке загострення протирічь в перспективі корисне тільки "одному гравцю"...з "АЙ-упадовой задвижкой на трубе"

Звичайно Єфремов і решта "братанов" і "братанш" із ПР "нє причьом",все організував "спеціаліст" Кірєєв... Слово.Я скажу вам,із сьогодні в завтра.Ю.В.Тимошенко Я скажу вам, із сьогодні в наше завтра: Найпрозоріші у Часі- Честь і Правда; Затуманені від подихів шибки, Дуже блідно,в ніч, окреслюють зірки. Важко дихать,одним вітром у неволі, Він гойдає ранком трави,поруч в полі; День вгортається у тінь,сторінок ночі, Потім інший,осідає, втомно в очах. Монотонним глушить стуком підвіконня Дощ хвилин,у задзеркаленім просонні; Час гойдає в квітах,дерево душі, Краплі падають - на зеленіючі кущі. Я скажу вам ,із сьогодні, в наше завтра: Найпрозоріші у Часі - Честь і Правда; Марні витрати вертлявих лицедіїв, Вони в землю,шелуху насіння, сіють. Вечір втомою,важкого Дня гірчить; Біль камінням босі ноги гостромить, Біль жорсткого,нелюдяного гурчання- Травлять душу,котять в очі,дим заклання. Хто відверто,хто не дуже:кроком квіти Живі душе.Вітер колихає віти. Тисне в літо,щоб душа окоченіла, Прохолоду сіру - у яскраво біле. Я скажу вам,із сьогодні, в наше завтра: Найпрозоріші у Часі - Честь і Правда, Але "їхні", Загратовані, ще й, прешпаном шибки, Майже зовсім, не окреслюють зірки М.Гришуха

Слово."Снігова каша".Час:Підсумки у теле-візорі в неділю. Чую,хитається світло розлите, Час нагортає знаменами сито, В різбляну душу спомини згадки, Перегортає сторінки розкладки: Чули, у п'ятницю в теле-промові Кумпал давитиме "купол тепловий" Сипте під ноги,лиш цукру пісок, Щоб не забити,отих жеж,дірок. І не облизуйте пальці донизу, Сіль нерозчинна,викличе кризу І позбирайте інтимні всі речі, Щоби в "ковчег",у рюкзак і на плечі.. Хвилі гойдаються вітром емоцій, "Жменя" з когорти на тому,вже "боці", Вилами кидати сніг не годиться, Треба кайлом,як у шахті трудиться. Каже прораб-рехворматор дороги, Щоб не спіткнулися векторні ноги, Стрімко стікають,як зимові згадки, Струмені неба,сюдись,навприсядки. Треба пригнати,вже флот до Кабміну, Щоби об’їхати Митну крижину, Не титанічний потрібен кредит, Там,між собою,зробіть аудит... Вечір і сонце тихенько сідає, Ніби з полону бруківку вертає, Навіть ларьок,обмальований пивом, Робе калюжу брудного розливу. Де ковбаса галясала в "газельках", Будка засіла,по самі аж, дверки, "Мильниці" прудять відливні решітки, Всюди тримають налускані плітки. В місто вірвалась весна на тачанці- Скоро спитає й народних обранців: Бачиш,лине вода без упину, Хто,звас украв, урожайну хлібину?! Скільки звичайте "ізотопи" брехні Мають період,пів-розпаду всі? Менше одної секунди у часі- Решта туман,від димових "окрасів". Навіть живі ідеальні ялинки, Не репродукція-свіжі картинки. У "віртуальному просторі-часі" Також весняні промені ласі. Сніг- "попєрєднік",ой,покусав Крісла,дороги,афіші "вистав". Довго тримала,гребля із хмар, Впало тепло,прям у душу,крізь пар. М.Гришуха

Слово.Сьогодні в нашій комплексній бригаді. (гей-тренаж "парадної прислуги",це ті самі що режисірують "марші антифашистів") Сьогодні в нашій комплексній бригаді, Сонний "тренаж",мов літом в зоосаді: Роздали маски гоміків,"єстетніх алкоголіків", Щоб анонімно,"злитись" на "параді". Весь вечір,всі усих,попарно гладять, Вдягаючись у атрибути,звадять... Хвостом виля "здоровий дядько-півень" У ритмі світських,кулуарних "дивень". У кольорах - "злиняли в прасці речі", Пливуть "щелкунчики",у тренувальний вечір; В модернім платті, "Сльози Ізумруда" Кружляє Ванька Вєтров - налилися груди... Його постійний "френдо-бой" і "мача" Плига на стулі, у "вечірніх передачах" А вже,як "кєнарь" завібрірував "про море" Упала люстра і закрила "збори" Сьогодні в нашій комплексній бригаді, У другу зміну:вигуки в параді Перетренують слабих духом геїв, Щоб криком відчиняли вхідні двері. Цілий колгосп,цих "креативних віртуозів" Нудить давно, у дев’яносто п’ятій "позі", Там, на "мопєдєрі" кружля "Маленький Вова", Махає крильцями,а дзьобиком шось лове... Сьогодні в нашій комплексній бригаді На слух,вивчали дві речівки складні: "Ми геї - вам усим майбутнє, Бо наша задниця є й наша лютня" М.Гришуха

Слова.Справжня пам’ять і "гламур" Не чіпляй на груди "Орден Слави", Почепи медаль там "За привєси": Хто ж вам дав сьогодні право, Пресувать людей "агітним пресом"?! Дні війни,то Дні Скорботи, Кожен день вмирали роти, У порлях і лазаретах, Без "промовного концерта". Танки ті плуги тягали, Заорать людей щоб в землю: Бо не хліба ж було мало, Рвались двоє зразу в "перві" Та "наркомовська горілка" Попалила в серцях дірки, Лиш потреба втримать владу- "Вища цінність", решта "зрада" Люди гвинтики для гайки, Навіть мертві - "бренд" для майки; Кабінетних башен вікна, Черга болі не посікла! там ,"гуляють в нашіх,їхніх", "Зрадників","героїв вірних", "В справи дідів і прадідів", Так, "поминки", для обідів. Пам’ять заростає збоку, Бо живих все менше кроків; Журавлів тісніше в зграї Живим словом відлітає. Вже висоти,де "їх троє" Час від ран боїв загоїв: Фейєрверків в небі збірка- Не ракети "стухла зірка". Треба в пам’ять обережно, Не намаслювать одежне, Бо війна, то сум Скорботи, "Ті",навічно вмерли роти... Так троянда горить серцем, Коли надпис з часом стерся На захолмлених могилах, Де бур’ян розпушив "крила". Час боїв затих із плачем, Тих,хто знав те горе зрячим, У грудях села і міста- Незворотнє і незлісне... М.Гришуха

Слово.Диктант для Каб-міна.Фото в морфо-логічному "форматі". По монографії пані І.Фаріон. Привселюдний час висновок відправить У майбутні дні,щоби все зіставить; Мабуть ВВП буде тільки другим, А у перший ряд виставляться "слуги". На підніжжі "ті",хто грошима круте Без слизьких завад,запитають КУДИ: Не банкноти зникли,а людські вечері, Хто з "вас" переплутав:столи,вікна,двері. В другий стануть "ті",кому правди книжка, Заважала жить, як "у горлі дишло"; Хто ,тут історичним, торгував минулим: Все "цим" пригадають - те що й "призабули". В третій ряд на "фотці" стануть по Закону, Хто в "Суді молралі" зачохлив всі дзвони: Совість не товар,щоб возить крізь мита, Пам"ять про людей в землю не зарита. Війна справді йде,"ситого з голодним", Дехто жваво лл"є "підстібайлам зводним" Воду на колеса "мельниці роздору": Шмаленим зачадить - вискочать із нори. А в останній ряд,під "фанфари з гулом", Стануть,хто твердить:"ми були й не чули"; Заболіли вуші ,а можливо й очі, Але ніч не "вічно" - сонце темінь збочить. Привселюдний Час висновок підправить, Про усих,тут "вас" і не підлукавить; Кожен пересічний Серцем відчуває, Хоч звичайно "там" він всього й не знає М.Гришуха

Слово.Диктант для "Каб-міна".по монографії пані ... Граматика. Буде цей диктант з політичних Правил, Щоби в нас Закон на "стезю направив" Кабінет "дядьків" і три також "тьоті": "Українцем будь на своїй роботі!" Не потрібні вам "язикові льготи", Не прийде народ на "ефір скорботи"; Не знеслася курка, навіть плаче півень, Скільки ,жеж, вартує отой "кормо гривень" А хіба село не збира пшениці? Чого ж тягне вниз, в гривнях "паляниця"? Скільки ще трясти у корови дійки, Щоби назбирать-всі! на сир "копійки". Не кажіть "іспуг",то московське слово: Нехай пре "трубу",най, на полюс,Вова І Кремлівський двір стелить навіть "златом", У нас свій "кумир" - українська хата. Не потрібні злі і копірні настіж, Митні їх "пісні",то "підлегла заліж". Скільки вдома є , стільки нам і буде! Злишки продамо - ніхто не "огуде". Манускрипт вивчать Європейських Правил, Щоби шанс "почать",знову не проГавить, Бо ясна весна пройде стороною, Скаже: "Там не всі - дружать з головою" Мова "тищу літ" синтаксис верстала, Щоби не біднів "край зерна і сала", У снігах садів квітне наша пісня, Вихром рідних слів, оживля помістя. М.Гришуха

Хлопці не треба "жорстко" на Арсенія ,кому по дорозі:цей Фронт ще формується,він мабуть ще Резервний,але ж він потрібен!!!Це майбутнє країни ,її мозок і стиль,але зараз на часі очолить повинен прагматичний організатор-Юля.Всі решта повинні "збитись" в Стіну підтримки,щоб "згорнути" братанів. Їх багато,вони цинічні,у них гроші і підкуп.Їх треба згорнуть туди в третьосортні "кабаки" допивать награбоване під "шансон",без всяких "алє"...Сєня здійснив вчинки-за них не соромно.Довіра має бути.