Мы прекрасно понимаем, что происходит в стране - безработица, люди за чертой бедности. Но я говорю о главной реформе - реформе сознания. Когда мы вернем в общество понимае, что такое семья, честь,как поступать по совести, тогда и внешние проявления нашей бездуховности будут излечены. Простые человеческие ценности, о которых мы позабыли в мишуре материального, - это любовь, сострадание и служение ради блага другого. Мой земляк Иоанн Костейцкий говорил, что только работая на благо других людей, умножаю его своим трудом каждый день, человек способен достичь блага собственного. Это для меня является одним из главных постулатов моей внутренней философии.

Глосування за відзначення річниці Голодомору була провокація з боку опозиції, яка переслідує свої цілі у в одночасному заграванні та начебто протистоянні владі. Комуністи не встали не тому, що не шанують пам"ять людей, які загинули у 30-ті роки, а тому, що не грають під дудку політичних нігілістів-опозиціонерів. Треба мати мужність визнати помилки минулого. Навіть Папа Римський у свій час вибачився за Інквізицію. І якщо судити про діяльність фракції комуністів у Раді, то точно не лише по епізоду з Голодомором. Не потрібно пересмикувати і перекручувати факти - мене, наприклад, не було у залі під час розгляду цього питання.

Знаєте, моя донька нічим не відрізняється від звичайних українських підлітків. Вона вдягається у ті самі джинси, носить ті самі бейсболки, їздить з друзями на метро, і не вимагає у мене наворочених телефонів чи інших гаджетів. Мої друзі навіть інколи дорікають мені, мовляв, ти що не можеш одягнути свою дитину "нормально"!? А вона сама не хоче надто виділятися серед своїх однолітків, не хоче, щоб її спрямали лише через статус її матері, хоче сама реалізувати себе, самоствердитися без допомоги моїх грошей. Я поважаю її вибір і рада, що вона обрала саме такий шлях.