нє, чуття розвивається просто, можливо, воно не настільки хороше як у native speaker а ще воно не настільки глибоке, це знання іншої мови, у буквальному значенні. ну там підкірка і кірка :)

"Пісня допомагає відчути мову, її ритміку і мелодику, її красу" не завжди є знайома, яка якраз із допомогою пісень призвичаювалася/вивчала чужі мови з китайською це не прокотило фонетика непогано сприймається з піснею, але у китайських піснях стираються тони всіх слів у пісні

і не тільки у віршах, валеріє :) цікаво, що ви почали вірші писати українською, хоча перша мова російська

дубляж поганий приклад (це пасивне використання мови) кращим був би приклад з відтворенням, якби ви сказали, що однаково добре пишете і російською, і українською, що однаково і в тій і в іншій відчуваєте себе як риба у воді у будь-яких ситуаціях

я говорю трохи про інше, не про уподобання якоїсь пісні але коли я говорю польською чи навіть російською, я відчуваю, як міняється ну щось на зразок світосприйняття самі формули мови, інтонація і все інше це задають скажімо, поляки майже на кожному кроці вживають вираз "проше пана". і це вже створює якісь інші стосунки між мовцями. хай ніби і не дуже відчутна ця зміна, але вона міняє чим краще знаєте різницю, тим краще занурюєтеся я не кажу, що погано те, що у моїй мові цього немає просто інколи дуже цікаво себе відчути в іншій шкурі і розширити кругозір

але взагалі-то якось розмито і неясно постає ідея тексту, як на мене зазвичай, рідна мова - все-таки одна дуже рідко буває, щоб людина однаково (саме однаково) володіла ще якоюсь мовою, крім рідної от у такому значенні я чула про білінгвів і про те, що вони є досить унікальними, якщо володіють однаково обома мовами

"мова як втеча чи як знахідка. І мова - як маска" можливо, в якихось окремих випадках, мова і є маска напевно, це актуально для нашої країни знаю багато людей, які розмовляють російською (умовно), але батьки (тобто коріння) у них україномовне що стосується "Намагання досягти ідеалу у царині чужого" (тобто у вивченні іноземної мови) і взагалі поліглотії, я не бачу в цьому нічого поганого більше того, можу сказати, якщо вдається відчути на смак ту іншу мову, настроїтись на її хвилю, це дає велике задоволення. це як відчути себе в іншій шкурі. а потім повернутися у свою :) тобто саме по собі задоволення, без всяких психологічних заморочок із гіперкомпенсацією

ви про кого? :)

про зверхній - це обкладинки глянцю, а не цю дівчину ця - просто відсутня хоча гарна :)

в очі дивитися? :) дуже часто так роблю мало людей в очі дивляться а у сучасних фотомоделей майже всіх відсутний зверхній погляд я ж кажу - бездушні ідоли краси їм належить такими бути?...

ну тоді ще одна пісенька від сіа з більш спокійним ритмом, для ночі :) вже без співавтора гетта youtube.com/watch?v=1XxCQNBRZy4

ну, якщо "хавати" про обкладинки журналів, то "дивитися - не женитися" :)

а що саме міф?

чомусь фотограф хоче саме так, і чомусь саме так продається, значить це хочуть і глядачі а колись було по-іншому от у цьому і прикол а що модельки всі ексгібіціоністки? я думала, то просто робота-гроші "Опля, не марудь мій час" не буду :) спати сильно хочеться так що на добраніч

хоча й епатажніше про вагітне тіло цікаво є у бахтіна

"От глянь мій попередній пост, там все навпаки" цікавість перемогла сон сходила, подивилася там справді все саме навпаки і цікавіше, згодна

в тему до фа-дієз мінора youtube.com/watch?v=PVzljDmoPVs чому у моделей часто такий відсутній погляд? такий собі неясний об"єкт бажання, який ніколи не дивиться тобі в очі, а якщо дивиться, то не бачить от колись джоконди дивилися в очі

коротко і ясно :)

а мені більше "міст" запам"ятався можливо, тому що "8-й день" у поїзді читався

ну от з т.з. відстеження суспільних настроїв і віянь, популярність цієї книжки цікава :) як і вампірів, до речі :)