Попри провокації кремлівських холуїв, понад півтисячі одеситів прийшли на зустріч з Іриною Фаріон @#$%&://@#$%&.svoboda.org.@#$%&/diyalnist/novyny/039992/

Важко називатися журналістом, якщо пан Бородавка не розуміє про що пише. Нацизм – це заперечення рівності Націй чи Рас, з одночасним возвеличенням однієї Нації чи Раси. При цьому слід пам'ятати, що Нацизм розглядає Націю лише як расу, і ніяк не інакше. Асиміляція для нацистів означає – інтернаціоналізм. Саме тому, і лише тому говориться, що Нацизм заснований на расизмі (бо Нація – це Раса). До нацизму підходять: Гітлер, Сталін, Путін... Націоналізм – це любов до власної історії, любов до власної культури, любов до власної мови, любов до власних традицій і звичаїв та толерантне ставлення до історії, культури, мови, традицій і звичаїв інших народів. Фашизм – це передусім Влада, яка бере на озброєння радикальну авторитарну ідеологію. Ознаками такої влади є Культ Особи, тоталітаризм та ідея постійного панування. Це: ПР та комуністи. Таким чином за паном Бородавкою виходить, що нацисти і фашисти захищають Одесу від націоналістів...

Олігархи залишаються олігархами, а футбол - футболом. Буває добре, а буває дуже погано, коли вони перетинаються. А головна біда київського Динамо - це його президент Ігор Суркіс. Нарешті я дочекався, що мій голс стосовно Ігоря Суркіса - це не голос волаючого в пустелі.

Погоджуюсь усім серцем, що це дуже хворобливе питання. І якщо його вирішуватимуть політики - дійсно буде непоправна шкода. Тоді краще і не торкатися цього питання. Але і спостерігати як історію твоїх земель видають необгрунтовано за власну - теж немає великого бажання. Навіть, заради того, щоб не образився сусід, який вже підсвідомо вважає твою історію своєю. Вибачаюсь, якщо щось не так.

Дуже дякую за цікавий допис.Повністю приєднуюся до слів: "Вважаю, що нам треба орієнтуватися виключно на власні сили - не схиляючись ні перед Європою (що я, особливо, вітаю, тому що, проживши там 12 років, маю право сказати, що знаю їх зсередини), ні перед іншими, включаючи і найближчих сусідів – треба будувати власну країну - Україну – яка, в кінці-кінців, через століття, здобула суверенітет, не забуваючи, однак, що на територіях найближчих сусідів живе безліч наших родичів - від дідів/прадідів до батьків і дітей. Так склалася історія, яку ні забувати, ні виключно нею жити - не можна. Тому, вважаю, треба, зберігаючи конституційне право України на суверенітет, недоторканість кордонів, тощо, визначитися за неприєднання ні до Європи (асоціація та інше), ні до митного союзу - просто мирно будувати свої відносини з сусідами" Але боюся, щоб нас ніхто не загарбав у черговий раз. Ще до того, як ми розбудуємо власну країну. Повністю поділяю і наступну думку: "не потрібно змішувати жителів Новгорода, Смоленська, Чернігова, Харкова або Мінська з владою ні в Києві, ні в Мінську, ні в тій же польської Варшаві чи сербському Белграді, або у Москві. Тому всякі спроби що-небудь побудувати на якихось мовних відмінностях - ніщо інше, як настійні старання відвести народ від обговорення його, наболілих питань – що робити далі, як жити, куди далі?" Прикро, якщо мене так зрозуміли. Я ні в якому разі не пропоную щось будувати на мовних відмінностях. Я просто хочу, щоб землі, на яких ми живемо, мали справжню історію, а не ту, яку нам намалювали російсько-німецькі царі. Нам 1000 років, а не 20! Вибачаюсь, якщо щось не так. На все добре.

Чеський і словацький філолог, історик, етнограф, видатний славіст Павел-Йозеф Шафарик (1795-1861) у своїх творах «Історія слов'янської мови та літератури за всіма наріччями» (1826 рік), «Про походження слов'ян» (1828 рік), «Слов'янські старожитності» (томи 1—2, 1836—1837 pp.), «Слов'янська етнографія» (1842 рік) досліджував етногенез слов'янських народів, їхні мови, фольклор та історію. Найдавнішими слов'янськими мовами визначено сербську та українську. Кожна з них містить фольклору більше, ніж усі інші слов'янські мови разом. Якщо білоруська, польська мови належать до української (руська) мовної гілки (до 85% спільного коріння), то російська до сербської. Оце і є ДНК!? Ще у 1879 р. польський вчений-лінгвіст Михайло Красуський у своїй праці "Давність української мови" наголошував, що українська мова не тільки старіша від усіх слов’янських, а й від санскритської, грецької, латинської та інших арійських. Про давність української мови свідчать і реліктові фольклорні твори,особливо календарно-обрядові пісні. Наприклад, український мовознавець Олександр Потебня стверджував, що веснянка "А ми просо сіяли" існувала в Україні вже у І тисячолітті до н.е. Невже вона співалась якоюсь іншою мовою? А колядки про сотворіння світу птахами (тобто ще з дохристиянських часів) навряд чи перекладалися з якоїсь давнішої мови на українську, адже християни не мали в тому потреби. Делямар (1869): "Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутинами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії". Тарас Шевченко: "… На москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди" Професор Оксфордського університету Карл Абель виділяв дві гілки руської народності: слов’яноруси (українці) і фіноруси (московіти). Фінноруси (з

Я з вами згоден і сперечатися не буду. Але мені здається, що поверння назви Русь вирішить багато історичних проблем. Росіяни не будуть питати: чому козаки у гоголівському "Тарас Бульба" з гідністю гинули за Русь. Русини Закарпаття зрозуміють чому саме вони - русини, а не москвини. Колесниченки заспокояться, бо державною мовою буде Руська! І А Севастополь - містом Руської слави. Російські історики почнуть шукати витоки початку власного існування не в Києві, а в Москві (а, можливо, і в Гельсінки), та не зазіхатимуть на якийсь історичний зв'язок з Анною Ярославівною - королевою Франції. Але Москва піде на все, щоб зберегти вкрадену історію за собою, бо там дуже добре усвідомлюють, що трапиться з їхньою історією коли Русь стане Руссю.

О! Сашко! Що я бачу? Ти знову написав. Молодець! Написав про те, на чому не розумієшся? Виклав безталанно інформацію, яку тобі замовили твої господарі? Нічого страшного! Ти завжди так робиш. Пиши й надалі. Ти же знаєш: шавка дзявкає - караван йде!

Місцевому самоврядуванню та децентралізації - так! Але центр не відпускає, бо у нього не вистачить ресурсів, щоб ліпити чергових міліардерів. Спробуйте у собаки вирвати кістку! Але не треба до децентралізації пристьобувати федералізм - бомбу уповільненої дії. Щодо підтримки населенням - так це наслідки інформаційної обробки населення і не більш. Згадайте як у Совєтському Союзі організовували масову підтримку розстрілам ворогів народу, висиланням письменників... ЗВЕРНЕННЯ до "Українського (антиукраїнського) вибору": Дбайте не про своє тимчасове життя, а про майбутнє України! Хай щастить!

У нас ще є Межигірська Автономна Республіка, яка запрягла усю Україну.

Нам треба захищати не Харківщину, а всю Україну. Закони для захисту мають прийматися в межах усієї країни. Багато питань на місцевому рівні можна вирішувати самоврядуванням (для цього потрібно примусити центр поділитися владю). І нема чого штучно нав'язувати якусь федерацію.

Як можна федералізувати землі одного народу? Хто вам сказав, що ми різні? Ми усі українці-русини! І коріння у нас - спільне! Ось тільки історія відрізняється. Одна частина України-Русі була під Москвою майже 350 років, а інша частина - 50 років. Звідси і мовне питання. Перша частина постраждала від голодомору, а друга після приєднання до першої частини. Звідси і різні герої. Москва зробила все, щоб роз'єднати єдиний народ. Цей народ Москві не потрібен, бо вона має намір ще довго послуговуватися історією, яку поцупила у цього народу. Але ми - під Богом! Ми єдині! Нам під силу відродити і мову, і історію, і державу. Держава наша - Русь! І мова наша - руська!

Україна-Русь зіштовхнулася з відвертим нацизмом ще за царя, коли Валуєвським указом було заборонено друкувати будь-що руською мовою. Наприкінці 20-х років минулого століття уже комуністи (близнюки фашистів) замість руської мови навчання встановлюють російський язик. Встановлюють і в Україні-Русі, і на Кубані, і на півдні Воронезької області... Таким чином, язик російських (фінно-тюркських) земель стає домінуючим у Совєтському Союзі. Щоб позбавитися нацизму - треба негайно скинути окупантів, які діють нахабно, безпардонно і взагалі не побоюючись будь-яких наслідків (як пише автор цього блогу). Але однієї Свободи для цього - замало.

Феодалізм (від лат. feudum - Льон, феодальне землеволодіння) - тип суспільства, що характеризується наявністю двох соціальних класів - феодалів (землевласників) і простолюдинів (селян), що займають по відношенню до феодалів підлегле становище; феодали при цьому пов'язані один з одним специфічним типом правових зобов'язань. Що ми спостерігаємо в Україні сьогодні? А ось що: неозброєним оком бачимо яку шалену суперечку (війну) ведуть сучасні українські олігархи (як провладні, так і опозиційні) за право приватизувати (привласнити) землю. А чому? Тому що ніхто з них не хоче опинитися в ролі простолюдинів, що займають по відношенню до землевласників підлегле становище. Ось і починається бійка за землю. А що має бути? Земля має бути у приватній власності кожного! Підкреслюю - кожного!!! Це наша земля! Ми на ній живемо! І кожний з нас має право керувати своєї землею. Не олігархи мають керувати, а ми! Не комуністи мають керувати через партійно-державну власність на землю (люди відсторонені від землі), а ми! Коли всі є землевласниками – тоді немає простолюдинів!

Треба шукати , знаходити і пропонувати шляхи для об'єднання всієї України (людей, а не партій)!

Біда полягає в тому, що в нашій країні треба одночасно змінювати і ВЛАДУ, і ОПОЗИЦІЮ, що була при владі. Два тигри не можуть поділити територію і ведуть боротьбу за неї. Їх треба закрити назавжди у клітину (наприклад, у Межигір'ї), годувати безкоштовно та не випускати. Тим часом має сформуватися НОВА Українська Народна еліта. Але та частина опозиції, що була при владі, стримує процес оновлення держви, не даючи можливості сформуватися Справжній, Новій, Народній опозиції.

Шановний! Ви не розумієтесь на ізмах та змішали все до купи. Нацизм – це заперечення рівності Націй чи Рас, з одночасним возвеличенням однієї Нації чи Раси. При цьому слід пам'ятати, що Нацизм розглядає Націю лише як расу, і ніяк не інакше. Г. Димитров: Фашизм — це відкрита терористична диктатура найбільш реакційних, найбільш шовіністичних, найбільш імперіалістичних елементів фінансового капіталу… Фашизм — це не надкласова влада і не влада дрібної буржуазії або люмпен-пролетаріату над фінансовим капіталом. Фашизм — це влада самого фінансового капіталу. Це організація терористичної розправи з робочим класом і революційною частиною селянства та інтелігенції. Фашизм у зовнішній політиці — це шовінізм у найбрутальнішій формі, який культивує зоологічну ненависть проти інших народів. Таким чином, фашизм – це передусім Влада, яка бере на озброєння радикальну авторитарну ідеологію. Ознаками такої влади є Культ Особи, тоталітаризм та ідея постійного панування. Націоналізм – це любов до власної історії, любов до власної культури, любов до власної мови, любов до власних традицій і звичаїв та толерантне ставлення до історії, культури, мови, традицій і звичаїв інших народів. Незрозуміло, що взагалі автор мав на увазі: стримування російського нацизму чи владного фашизму? Дивись: ...ІЗМИ в Україні та як з ними боротися? @#$%&://blogs.korrespondent.net/users/blog/donmet2/a108728

О! Сашко! Що я бачу? Ти знову написав. Молодець! Написав про те, на чому не розумієшся? Виклав інформацію, яку тобі надали твої господарі? Нічого страшного! Ти завжди так робиш. Пиши й надалі. Ти же знаєш: шавка дзявкає - караван йде!

Вероніка, ти, мабуть, Косая?

Григорій Суркіс багато зробив для становлення українського футболу. Думаю ще багато зробить на новій посаді. Ті, що прийшли йому на зміну, поки або нічого не зробили (донецькі в федерації), або промарнотратили накопичені досягнення (Ігор Суркіс у клубі).