Бурик З. М. ~ Зоряна Бурик: Декомунізація – процес дуже складний. В когось в голові радянські часи закріплені як часи жаху, як свідчення нашої постколоніальної травми, а у когось, як зазначив автор, «ностальгією за стабільністю», що, як на мене, теж є тим самим свідченням постколоніальної травми, але уже з іншого ракурсу. Люди настільки звикли, як бачимо, і на ментальному рівні, бути під кимось і не робити власних рішень, що готові повернутися до такого режиму. І це справді страшно.

Бурик З. М. ~ Зоряна Бурик:Погоджуюся з попередніми коментаторами. Замість того, щоб дивитися, що роблять інші і намагатися повторити їх успіх, а, будьмо відверті, з нашою «сучасною» технікою, ми не те, що айфон, а навіть просто смартфони нижчого рівня не зможемо продукувати, потрібно шукати свої сильні сторони. І найважливіше – світу не потрібне те, що в нього вже є, в 21 столітті як ніколи цінується новизна у виробництві.

Зоряна Бурик : Питання державної позики та зростання державних боргів – є дражливим питанням. Проте, наявність державних кредитів, як таких – не є суто негативним явищем. Дилема не у кредитах, а у цілях їх використання. Загальновідомо, що беручи кредити – необхідно їх повертати, тому найбільш раціональною метою запозичення грошей мали б стати інвестиційні проекти в економіку, для того, щоб у перспективі такі проекти стимулювали зростання ВВП, і можна було повернути кошти кредиторам та підвищити конкурентоспроможністьекономіки. Але, біда у тому, що кредити у нас застосовуються у більшості під ≈#171;бюджетні≈#187; потреби, ніж інвестиційні, тобто під покриття видатків бюджету…