Вадим Нестеренко: Новый "аграрный" НДС приведет АПК к сырьевой моделиДеньги

В ВРУ зарегистрирован законопроект №3656 о снижении на 6% налога на добавленную стоимость для аграрного сектора.

Авторами документа выступили 21 нардеп из разных фракций (большинство из "Слуги народа"). По их мнению, НДС для предприятий АПК должен составлять 14%.

Законопроект прокомментировал Вадим Нестеренко – совладелец и глава наблюдательного совета Ristone Holdings – одного из крупнейших и многопрофильных агрохолдингов Юго-Востока Украины.

- Вадим Григорьевич, как опытный руководитель агрохолдинга, чьи первые хозяйства были реформированы на заре украинской независимости, как вы оцените нынешнюю законодательную инициативу нынешних народных депутатов? Ведь по сути – это первый законопроект, призванный экономически поддержать отечественный АПК.

- Любая законодательная инициатива, если она хотя бы теоретически чем-то помогает украинским аграриям, это уже хорошо. Но я внимательно прочитал и проект закона, и прилагающиеся к нему материалы, поэтому достаточно обоснованно могу говорить о системных ошибках в этом документе.

Предлагаемый законопроект затрагивает интересы не всего агропромышленного комплекса Украины, а только узкой прослойки производителей сельскохозяйственного сырья. Того самого, которое в массе своей ориентировано на экспорт и внешние рынки. А дальше по цепочке переработки сельскохозяйственного сырья законопроект не идет. Хотя именно в процессе переработки создается реальная прибавочная стоимость, создаются рабочие места и налогооблагаемая прибыль для украинского бюджета.

Продукт переработки сельхозсырья в основном идет на внутренний рынок, формирует основные потребительские цены для украинцев, так почему же переработчики вообще не учтены в законопроекте? Тот же производитель муки, если он получает зерно с пониженной ставкой НДС, то он и муку на хлебокомбинат должен продавать с таким же НДС. И производитель хлеба должен иметь такую же ставку НДС, и покупатель хлеба – тоже. Ведь заботливо перечисленные в законопроекте сельхозкультуры, ту же пшеницу или соевые бобы, их на стол потребителю не положишь, их нужно переработать.

Почему-то, сегодня стали забывать, что АПК – это не только поля с пшеницей на экспорт, это целый комплекс сопутствующих и перерабатывающих отраслей, который в Украине не развит. Переработка не имеет стимулов для развития, и потому не конкурентоспособна на внешних рынках, а в скором времени будет стабильно терять конкурентоспособность и на рынке внутреннем, уступая позиции, например, польским молочным и мясоколбасным продуктам.

Понимаете, вот когда государство дает льготы социально неблагополучным группам населения – доплачивает по тарифам ЖКХ, бесплатно возит в троллейбусах – это помощь для выживания людей. Если же речь идет об экономике, то государственная помощь тем или иным отраслям нужна не для выживания, а для развития и повышения конкурентоспособности. Тогда это работает.

В нашем конкретном случае, если законодатели именно такой льготой по НДС хотят поддержать аграриев, которые занимаются производством сырья на экспорт, то это в принципе бессмысленно. Выращивание сырья на экспорт это, как правило, рентабельное хозяйство с более-менее стабильной прибылью. Если же цель законопроекта, как об этом сказано в пояснительной записке, повысить конкурентоспособность украинских аграриев, то почему в нем ни слова нет об ориентированных на внутренний рынок и потому умирающих отраслях АПК? Таких, например, как молочное производство? Зерновые – это сырье, а молоко – это уже продукт с добавленной стоимостью. Поддерживать в украинском АПК на государственном уровне нужно именно это – производство добавленной стоимости. Тогда появится стимул развивать перерабатывающую промышленность, появятся те самые новые производства и рабочие места, о которых так любят поплакаться в правительстве.

Возьмите для примера аграрную политику той же Польши, где НДС для аграриев всего 5% и где не только отдельно дотируются государством мелкотоварные фермерские хозяйство, но и целевым образом дотируется экспорт готовой пищевой продукции. Не надо изобретать велосипед, в цивилизованном мире, в котором думают о работе для своих граждан, о создании и налогообложении прибавочной стоимости для собственного бюджета, всё это уже давно расписано, проверено и успешно функционирует. А у нас из всего агропромышленного комплекса выдернули небольшой экспортоориентированный сырьевой фрагмент и даровали господдержку именно ему.

- Но в любом случае снижение НДС для агропроизводителей должно дать стимулирующий эффект для всей отрасли. Тем более, что законопроект предусматривает отсрочку платежей НДС для переработчиков. Разве не так? 

- Конечный плательщик НДС – это покупатель, который покупает в магазине продукты к своему столу. Если переработчик получает от агрария сырье с меньшим размером НДС, а продает свою продукцию с более высоким стандартным размером НДС, то переработчик теряет свою прибыль, ему это не выгодно. А предлагаемая в законопроекте отсрочка платежа этого налога на самом деле ничего ему не дает, ну разве что немного облегчает ситуацию с оборотом средств.

Давайте исходить из другого. Из того, как Украина видит вектор развития своего сельского хозяйства. Я полагаю, что суть правильной политики в АПК заключается, во-первых, в обеспечении продовольственной безопасности. Перед лицом, похоже, что неизбежных климатических и прочих эпидемиологических катастроф в вопросе обеспечения населения продовольствием мы должны быть самодостаточными. Во-вторых, наличие конкурентоспособного АПК создает рабочие места и стабильные доходы, что крайне важно и нужно для безработного сельского населения страны. В-третьих, уже потеряв, по сути, в отечественной экономике тяжелую и наукоемкую промышленность, мы должны максимально вкладывать в создание конкурентоспособной и технологически передовой перерабатывающей промышленности в АПК. Причем ориентированной не только на внутренний, но в перспективе и на внешние рынки. Вот такую стратегию я понимаю. Она интересна и для бюджета, и для населения.

А что предлагают нам? Нам навязывают модель сырьевой экономики АПК. Мы отдаем все свои поля под экспортно-ориентированное сырье, а готовые продукты питания в скором времени будем импортировать. В промышленности этот путь уже почти пройден. Украина может строить ракеты, самолеты, поезда, тракторы. Но мы отдаем на экспорт руду и металл, а товары с высокой добавленной стоимостью – локомотивы, те же самолеты и комбайны – везем из-за границы.

Если этот путь будет реализован и в АПК, то не удивляйтесь и не возмущайтесь, когда "житница Европы" будет завозить на прилавки своих магазинов колбасу из Польши, чеснок из Китая и помидоры из Турции. А украинцы из-за безработицы навсегда переберутся на европейские поля и огороды. Коллективный Запад такой сценарий вполне устраивает. Но Украину, насколько я понимаю, он устраивать не может.

В пояснительной записке к обсуждаемому законопроект сказано, что когда у аграриев в 2018 году забрали единственную льготу – спецрежим НДС, то она ничем не была компенсирована. И украинские аграрии оказались неконкурентоспособными в сравнении с аграриями стран Европы. Я уверен, что именно для этого и отменялся спецрежим НДС – чтобы уменьшить нашу конкурентоспособность. МВФ, Евросоюз – они, в первую очередь, думают о своих аграриях, им не нужна конкуренция. Когда я был народным депутатом в ВРУ прошлого созыва и непосредственно работал в комитете по АПК, я хорошо помню, как мы пытались принять правильные законы для АПК, которые усиливают именно украинских аграриев. Как мы боролись против отмены спецрежима НДС. И какое сопротивление этому мы ощущали и со стороны власти, и со стороны лоббистов интересов транснациональных компаний.

Сегодня как руководитель крупного многопрофильного агрохолдинга, который занимается в том числе несколькими уровнями переработки, имеет в своем составе мясо-молочное, мукомольное, хлебопекарское производства, тепличный комбинат, я могу дать достаточно точную оценку ситуации. Отмененный спецрежим НДС как раз стимулировал развитие и повышал конкурентоспособность отрасли, давал возможность строить комплексы по переработке сельхозсырья, современные мясо-молочные комплексы. Ведь производитель освобождался от уплаты НДС только в том случае, если эти средства шли на развитие хозяйства. А просто снижение ставки НДС и только на продукцию с полей – это стимул для окончательного превращения украинского АПК в его исключительно сырьевую версию на экспорт.

Кстати говоря, если до 2018 года экспортерам украинского сельхозсырья не возмещали НДС, поскольку ведь и производитель на спецрежиме мог не платить этот налог, то теперь бюджету приходится возмещать НДС зернотрейдерам. Причем здесь без проблем осуществляется возмещение крупным компаниям с иностранным капиталам, а своим украинским НДС возмещается со скрипом и скандалами. Ищут в документах любую запятую, чтобы не компенсировать.

- Да. Но в пояснительной записке к законопроекту указано, что принятие закона уберет все эти так называемые "скрутки" с возвратом НДС. И скажите, каковы перспективы этого законопроекта? Вы же сами были народным депутатом в прошлом созыве и депутатскую кухню знаете хорошо.

- Что касается первого вопроса, то в пояснительной записке речь идет об утопии. Пока есть такой налог – НДС, и пока есть его выборочная компенсация, вокруг этой истории всегда будут коррупционные схемы. Причем уменьшение размера НДС просто сделает конкуренцию коррупционеров еще более жесткой и циничной – денег в этой теме будет меньше и за них будут больше драться.

Пока мы не перейдем от НДС к американской системе налога с продаж, порядка в этой сфере не будет. В США ведь НДС нет. Как говорил всемирно известный специалист по "больным экономикам" норвежский профессор Эрик Райнерт: "Никогда не делайте того, что говорят вам делать американцы, а делайте так, как американцы сделали у себя".

Что касается второго вопроса, то я не думаю, что обсуждаемый законопроект станет законом. Такая законодательная инициатива, как мне кажется, это всего лишь заигрывание с аграриями перед местными выборами.

Думаю, что даже в таком формате этот законопроект никто не даст провести, он скорее всего где-то "потеряется" по пути в сессионный зал, такое уже было со многими законопроектами, особенно в сфере АПК. Они рождаются только для того, чтобы было о чем поговорить с целевым электоратом перед выборами в стиле "мы хотим дать вам льготу, мы боремся, верьте нам".

Обычная история, обычные политические игры, а в финале после выборов – "ну, не получилось". В принципе, может это и к лучшему. Ведь в любом случае нам сначала нужно определиться с глобальной моделью развития и роста украинского АПК. Нельзя осенью собрать урожай, если весной не провел посевную. Точно так же нельзя принимать законы, если ты изначально не определился с курсом движения. Я прекрасно понимаю нашу нынешнюю зависимость от внешних факторов, но тем не менее не теряю надежды на то, что основополагающие решения будут всё-таки базироваться на интересах Украины, а не транснациональных корпораций.

Вадим Нестеренко: Новий "аграрний" ПДВ приведе АПК до сировинної моделі

У ВРУ зареєстровано законопроект №3656 про зниження на 6% податку на додану вартість для аграрного сектору. Авторами документу виступили 21 нардеп з різних фракцій (більшість зі "Слуги народу"). На їхню думку, ПДВ для підприємств АПК повинен становити 14%.
Законопроект прокоментував Вадим Нестеренко – співвласник і голова наглядової ради Ristone Holdings – одного з найбільших і багатопрофільних агрохолдингів Південного Сходу України.

- Вадиме Григоровичу, як досвідчений керівник агрохолдингу, чиї перші господарства були реформовані на зорі української незалежності, як ви оціните нинішню законодавчу ініціативу нинішніх народних депутатів? Адже по суті – це перший законопроект, покликаний економічно підтримати вітчизняний АПК.

- Будь-яка законодавча ініціатива, якщо вона хоча б теоретично чимось допомагає українським аграріям, це вже добре. Але я уважно прочитав і проект закону, і додані до нього матеріали, тому досить обґрунтовано можу говорити про системні помилки в цьому документі.
Пропонований законопроект зачіпає інтереси не всього агропромислового комплексу України, а тільки вузького прошарку виробників сільськогосподарської сировини. Того самого, який здебільшого орієнтований на експорт і зовнішні ринки. А далі ланцюжком переробки сільськогосподарської сировини законопроект не йде. Хоча саме в процесі переробки створюється реальна додана вартість, створюються робочі місця і оподатковуваний прибуток для українського бюджету.

Продукт переробки сільгоспсировини в основному йде на внутрішній ринок, формує основні споживчі ціни для українців, так чому ж переробники взагалі не враховані в законопроекті? Той же виробник борошна, якщо він отримує зерно зі зниженою ставкою ПДВ, то він і борошно на хлібокомбінат повинен продавати з таким же ПДВ. І виробник хліба повинен мати таку ж ставку ПДВ, і покупець хліба – теж. Адже дбайливо перераховані в законопроекті сільгоспкультури, ту ж пшеницю або соєві боби, їх на стіл споживачеві не покладеш, їх потрібно переробити.

Чомусь, сьогодні стали забувати, що АПК – це не тільки поля з пшеницею на експорт, це цілий комплекс супутніх і переробних галузей, якийв Україні не розвинений. Переробка не має стимулів для розвитку, і тому не конкурентоспроможна на зовнішніх ринках, а незабаром буде стабільно втрачати конкурентоспроможність і на ринку внутрішньому, поступаючись позицією, наприклад, польським молочним і м'ясо-ковбасним продуктам.

Розумієте, ось коли держава дає пільги соціально неблагополучним групам населення – доплачує за тарифами ЖКГ, безкоштовно возить в тролейбусах – це допомога для виживання людей. Якщо ж мова йде про економіку, то державна допомога тим чи іншим галузям потрібна не для виживання, а для розвитку і підвищення конкурентоспроможності. Тоді це працює.

У нашому конкретному випадку, якщо законодавці саме такою пільгою щодо ПДВ хочуть підтримати аграріїв, які займаються виробництвом сировини на експорт, то це в принципі безглуздо. Вирощування сировини на експорт це, як правило, рентабельне господарство з більш-менш стабільним прибутком. Якщо ж мета законопроекту, як про це сказано в пояснювальній записці, підвищити конкурентоспроможність українських аграріїв, то чому в ньому ні слова немає про орієнтовані на внутрішній ринок і тому вмираючі галузі АПК? Такі, наприклад, як молочне виробництво? Зернові – це сировина, а молоко – це вже продукт з доданою вартістю. Підтримувати в українському АПК на державному рівні потрібно саме це – виробництво доданої вартості. Тоді з'явиться стимул розвивати переробну промисловість, з'являться ті самі нові виробництва і робочі місця, про які так люблять поплакатися в уряді.

Візьміть для прикладу аграрну політику тієї ж Польщі, де ПДВ для аграріїв лише 5%, і де не тільки окремо дотуються державою дрібнотоварні фермерські господарства, а й цільовим чином дотується експорт готової харчової продукції. Не треба винаходити велосипед, в цивілізованому світі, в якому думають про роботу для своїх громадян, про створення і оподаткування доданої вартості для власного бюджету, все це вже давно розписано, перевірено і успішно функціонує. А у нас з усього агропромислового комплексу висмикнули невеликий експортоорієнтований сировинний фрагмент і дарували держпідтримку саме йому.

- Але в будь-якому випадку зниження ПДВ для агровиробників має дати стимулюючий ефект для всієї галузі. Тим більше, що законопроект передбачає відстрочку платежів ПДВ для переробників. Хіба не так?

- Кінцевий платник ПДВ – це покупець, який купує в магазині продукти до свого столу. Якщо переробник отримує від аграрія сировину з меншим розміром ПДВ, а продає свою продукцію з більш високим стандартним розміром ПДВ, топереробник втрачає свій прибуток, йому це не вигідно. А пропонована в законопроекті відстрочка платежу цього податку насправді нічого йому не дає, ну хіба що трохи полегшує ситуацію з обігом коштів.

Давайте виходити з іншого. З того, як Україна бачить вектор розвитку свого сільського господарства. Я вважаю, що суть правильноїполітики в АПК полягає, по-перше, в забезпеченні продовольчої безпеки. Перед обличчям, схоже, неминучих кліматичних та інших епідеміологічних катастроф, в питанні забезпечення населення продовольством ми повинні бути самодостатніми. По-друге, наявність конкурентоспроможного АПК створює робочі місця і стабільні доходи, що вкрай важливо і потрібно для безробітного сільського населення країни. По-третє, вже втративши, по суті, у вітчизняній економіці важку і наукомістку промисловість, ми повинні максимально вкладати у створення конкурентоспроможної та технологічно передової переробної промисловості в АПК. Причому орієнтованої не тільки на внутрішній, але в перспективі і на зовнішній ринок. Ось таку стратегію я розумію. Вона цікава і для бюджету, і для населення.

А що пропонують нам? Нам нав'язують модель сировинної економіки АПК. Ми віддаємо всі свої поля під експортно-орієнтовану сировину, а готові продукти харчування незабаром будемо імпортувати. У промисловості цей шлях вже майже пройдено. Україна може будувати ракети, літаки, поїзди, трактори. Але ми віддаємо на експорт руду і метал, а товари з високою доданою вартістю – локомотиви, ті ж літаки і комбайни – веземо з-за кордону.

Якщо цей шлях буде реалізований і в АПК, то не дивуйтеся і не обурюйтеся, коли "житниця Європи" буде завозити на прилавки своїх магазинівковбасу з Польщі, часник із Китаю і помідори з Туреччини. А українці через безробіття назавжди переберуться на європейські поля і городи. Колективний Захід такий сценарій цілком влаштовує. Але Україну, наскільки я розумію, він влаштовувати не може.

У пояснювальній записці до обговорюваного законопроекту сказано, що коли у аграріїв в 2018 році забрали єдину пільгу – спецрежим ПДВ, то вона нічим не була компенсована. І українські аграрії виявилися неконкурентоспроможними в порівнянні з аграріями країн Європи. Я впевнений, що саме для цього і скасовувався спецрежим ПДВ – щоб зменшити нашу конкурентоспроможність. МВФ, Євросоюз – вони передусім думають про своїх аграріїв, їм не потрібна конкуренція. Коли я був народним депутатом у ВРУ минулого скликання і безпосередньо працював в комітеті з АПК, я добре пам'ятаю, як ми намагалися прийняти правильні закони для АПК, які посилюють саме українських аграріїв. Як ми боролися проти скасування спецрежиму ПДВ. І який опір цьому ми відчували і з боку влади, і з боку лобістів інтересів транснаціональних компаній.

Сьогодні як керівник великого багатопрофільного агрохолдингу, який займається зокрема декількома рівнями переробки, має в своєму складі м'ясо-молочне, борошномельне, хлібопекарське виробництва, тепличний комбінат, я можу дати досить точну оцінку ситуації. Скасований спецрежим ПДВ якраз стимулював розвиток і підвищував конкурентоспроможність галузі, давав можливість будувати комплекси з переробки сільгоспсировини, сучасні м'ясо-молочні комплекси. Адже виробник звільнявся від сплати ПДВ тільки в тому випадку, якщо ці кошти йшли на розвиток господарства. А просто зниження ставки ПДВ і тільки на продукцію з полів – це стимул для остаточного перетворення українського АПК в його суто сировинну версію на експорт.

До речі, якщо до 2018 року експортерам української сільгоспсировини не відшкодовували ПДВ, оскільки і виробник на спецрежимі міг не платити цей податок, то тепер бюджету доводиться відшкодовувати ПДВ зернотрейдерам. Причому тут без проблем здійснюється відшкодування великим компаніям з іноземним капіталом, а своїм українським ПДВ відшкодовується зі скрипом і скандалами. Шукають в документах будь-яку кому, щоб не компенсувати.

- Так. Але в пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття закону прибере всі ці так звані "скручування" з поверненням ПДВ. І скажіть, які перспективи цього законопроекту? Ви ж самі були народним депутатом в минулому скликанні і депутатську кухню знаєте добре.

- Що стосується першого питання, то в пояснювальній записці йдеться про утопію. Поки є такий податок – ПДВ, і поки є його вибіркова компенсація, навколо цієї історії завжди будуть корупційні схеми. Причому зменшення розміру ПДВ просто зробить конкуренцію корупціонерів ще більш жорсткою і цинічною – грошей в цій темі буде менше і за них будуть більше битися.
Поки ми не перейдемо від ПДВ до американської системи податку з продажів, порядку в цій сфері не буде. У США ж ПДВ немає. Як говорив всесвітньо відомий фахівець з "хворих економік" норвезький професор Ерік Райнерт: "Ніколи не робіть того, що говорять вам робити американці, а робіть так, як американці зробили у себе".

Що стосується другого питання, то я не думаю, що обговорюваний законопроект стане законом. Така законодавча ініціатива, як мені здається, це лише загравання з аграріями перед місцевими виборами.

Вважаю, що навіть в такому форматі цей законопроект ніхто не дасть провести, він швидше за все десь "загубиться" на шляху до сесійної зали, таке вже було з багатьма законопроектами, особливо в сфері АПК. Вони народжуються тільки для того, щоб було про що поговорити з цільовим електоратом перед виборами в стилі "ми хочемо дати вам пільгу, ми боремося, вірте нам".

Звичайна історія, звичайні політичні ігри, а в фіналі після виборів – "ну, не вийшло". В принципі, може це й на краще. Адже в будь-якому випадку нам спочатку потрібно визначитися з глобальною моделлю розвитку і зростання українського АПК. Не можна восени зібрати урожай, якщо навесні не провів посівну. Так само не можна приймати закони, якщо ти спочатку не визначився з курсом руху. Я прекрасно розумію нашу нинішню залежність від зовнішніх чинників, але тим не менш не втрачаю надії на те, що основні рішення будуть все-таки базуватися на інтересах України, а не транснаціональних корпорацій.