Я багато чого б для неї не хотів. І, мабуть, проституція - це ще не те зайняття, якого б я не хотів найбільше.

І звідки знати, хто страждає від своєї роботи більше - повія, чи директор підприємства, наприклад?

Повія приносить людям радість і задоволення. Чи може про себе те ж сказати директор?

В санитарки.

Добровольно? Не добровольно, но лишь за жалкий, презренный металл мы вынуждены продавать свою жизнь и свободу!

1. Думаю, більшість бухгалтерів теж стали бухгалтерами не від гарного життя, тобто, не з щирої любові до обліку, документів і державної податкової служби. Думаю навіть, повії легше любити клієнта, ніж бухгалтеру - ДПС і фонди. 2. Про легалізацію насильства або про легалізацію статевих зносин дієздатної особи з недієздатною (в т.ч. неповнолітньою) мова ні в якому разі не йде. І сказане стосується не лише повій. Аналогія: кому легше, хто має більший захист закону, хто більше ризикує - нелегал, чи мігрант з візою і дозволом на працевлаштування?

Хіба я за секс з дітьми? Секс з дітьми з правової точки зору - не що інше, як згвалтування. Але яким боком тут легалізація?

На жаль, ні з однією професією не повязано стільки упередженості, як з проституцією.

І всі казали б: шоколад - це рабство і насилля, пропонувати його легалізувати - жахлива аморальність!

В такому випадку, я - за те, щоб проституція була соціальною роллю.

Я боюсь помилитись.

Можете трошки розширити запитання?

Я однозначно проти ставлення до жінки як до речі. Рівною мірою я також проти ставлення і до чоловіка як до речі. Тобто, я взагалі проти ставлення до людини як до речі. Кант непогано сформулював етичний принцип - людина завжди має бути метою, і не повинна бути засобом. На всі 100 %. Але всі ми розуміємо, що, наприклад, найманий працівник для роботодавця - саме засіб. І для найманого працівника роботодавець - теж засіб. І продавець в магазині - теж засіб для нас. Ми, звичайно, нормально, привітно вітаємось з продавцями в магазині, кажемо "дякую" і намагаємось не надто завантажувати їх, ми їм співчуваємо, якщо в них втомлений вигляд. Але чи стали б ми з ними спілкуватись, якби нам не треба було б заходити в магазин? Ні, мабуть ми знайшли б собі цікавіше зайняття і витратили б свій час і слова на ближчих нам людей. І, виходить, як не крути - не вийде так, щоб людина ніколи не була для іншої людини - засобом, функцією, а не особистістю.

Тоді - сорі. Визнаю ваш пріоритет.

Я всіма руками за альтернативу. І в теорії, і на практиці. Я також проти використання людей, наприклад, на небезпечних виробництвах. Але чи повинен я заборонити, наприклад, шахтарям працювати?

Поставив би на підвіконня і регулярно поливав би :)

Ага. А материнська любов, наприклад, - цілком усвідомлена поведінка для якої є усвідомлені підстави? Ні, це сильне несвідоме почуття, це - інстинкт, один з найсильніших.

Як можна було усунути рабство негрів в США, якби не зявилось усвідомлення, що негри - теж люди, що бути негром - не соромно. що вони - не ущербні, а повноцінні люди?

Оця суспільна свідомість і робить становище повій важким. Це і є дискримінація.

Простий силлогізм: 1. Людей треба поважати. 2. Повія - людина. Висновок: повію потрібно поважати.