Є така мода. Згоден. Ну і що тут поробиш?

Ви про весілля? Ну так просто є такі речі, від яких ми не можемо відмовитися. Я ж не можу йти до когось на ДР і рахувати копійку. Я ж іду йому не гроші віднести, а щиро привітати. Це вже не питання грошей, а питання суто психологічні. Якщо тільки гроші рахувати, то можна за лічильником в туалет почати ходити. Все в міру просто.

Я вже їх давно успішно програв :) Половину. А половину кинув на картку ПрівєтБанку :)

Акі, я - підприємець. Мої всі гроші в гривнях і в обороті. Я Вам кажу про реалії тих, хто не підприємець. Швейцарських хранків ніде не знайдеш. Принаймні, достатньо. Ніякий банк не дасть просто. Скажуть чарівне слово "нема". Золото - це великий пістьож. Історія знає багато прикладів, коли золото сильно падало в ціні.

Знаю. Там про такі відсотки ніхто не мріє, але там вірять у відсотки. А у нас "БульбоБанк" якийсь обіцяє 25% річних, але ніхто не знає, де цей бульбобанк завтра буде. Сам працював у банку, знаю. Найкращий наш капітал - це купити доляр і під подушку. Реалії.

Може десь і є. Але не в Україні. В Україні такий голодранець, як я, може купити хіба що ваучер МММ. А біржа цінних паперів - це таке словосполучення, яке пишуть у книжках про Пітера Пена і оздоблюють відповідними ілюстраціями.

Чиї акції? Хто продає акції за 140 грн.? Вже беру

Я витру. Головне, щоб ти повтирався.

Тільки на тролів, таких, як ти.

Хотів у туалет, але не розбігаюсь. Скоро - це наскільки скоро?

Впізнав і без пальто

Ти хто?

Ну я взагалі-то не про те. Хоча Ви дарма іронізуєте. Яким би не був постіндустріальним світ, але земля завжди буде цінністю, навіть в США. Я про те, що не можна бездумно вкладати гроші в космос. У нас населення, напевно, з 1945-го року вкладає гроші в золото, кришталь, дубову дошку... В сраку, коротше кажучи. Люди просирають власні активи, які розпорошуються, невідомо куди (відомо куди). Хтось сказав - ваучери! Всі побігли за ваучерами. Хтось сказав - кредити! Всі ринулися за кредитами. Бездумно. Я просто не хочу, щоб хтось казав - золото! Цій піраміді вже 100 тисяч років, але годі вже. Остогидло. Пора, щоб суспільство починало думати, а не бігти.

Ви помиляєтеся. Імхо. Єдина в світі не дуже ризикована інвестиція - це нерухомість. При чому, не нерухомість з цегли, а нерухомість під ногами. Тобто земля. Вона ніколи нікуди не дінеться. Ну хіба що її залиють Дніпровським водохраніліщем. Всі решта інвестицій - це фантом. Вартість будь-якого "драгметалу" така ж ненадійна, як і вартість, наприклад, туалетного паперу. Економічна циніка в тому, що виробництву до лампочки бажання. Воно грунтується на можливостях. І не можна ні в якому випадку пристосовувати це до понять "криза-не криза". Це - невзаємопов'язані речі, а той, хто буде йти шляхом цієї тези, може отримати таку бубу, після якої не оклигається.

Ти щось маєш заперечити, чмо?

То знай, що не всюди така біда. Не узагальнюй на всю країну, добре? В решті України зовсім не "трудно быть другим", бо "вокруг НЕ все такие". Це тільки в суспільстві якихось дегенератів твої фрази можуть видатися нормальними. Убий себе об стіну, троль.

Це найкращий аргумент, щоб я пішов програти :)

Угодно мені тебе, тварино пропагандонська, засунути в сраку самому Путіну. Щоб насолоджувався тим, що породив. Засунешся сам, чи як?

Рекомендую тобі повіситись. Хулє ти такий один вумний поміж "пьяницами и лодырями". Явно біла ворона. Або послід від білої ворони.

Кетцуп, якщо навколо тебе "пьяницы и лодыри", більше того - "вокруг все такие" і тільки ти один птіца-хвенікс, то ти, напевно, з Коцапстану? Нє? Чи з якого такого ригійону?