Які зміни я хочу бачити на движку "Корреспондент": Одну єдину зміну. Сайт Порошенка за 22 роки повинен зробити україномовний інтерфейс блогів для таких бандерівців, як я. Хоча б з почуття жалощів до нас, нікчемних. Я чудово розумію російську і можу прожити з таким інтерфейсом до кінця свого життя. Але це принципово - я не розумію, чому у всьому світі на серйозних сайтах є вибір мови від японської до словацької, а в Україні нема української. Питання про блокування доступу не підтримую. Якби мені дали волю, то я б кнопку "удалить" взагалі забрав би. Бо написане пером має бути таким, щоб не вирубать топором.

Для нього нічого не зміниться. В гіршу сторону. Не розумію, чому він так хвилюється.

Если вернуться Паны , то кто будут холопами ? _______________________ Ти

Замкнене коло в Україні - народ чекає, коли щось зробить опозиція. Опозиція чекає, коли щось зробить народ. Я бачу проблему хіба що в тому, що опозиція і народ, як не печально - це не єдине ціле. Нема достатньої довіри, щоб це стало єдиним цілим. А довіра має бути в чому - що якщо це "наш" кандидат-опозиціонер, то він має всратися, останню сорочку віддати, але зробити щось таки для народу. Навіть ціною власного життя. Через гулаги, концтабори та багаторазові розстріли. Це я образно. Слова повинні бути підкріплені діями. А коли народ мерзне на мітингу, а дехто, покрасувавшись перед камерами 20 хвилин, тікає в теплий кабінет, щоб там вирішувати "надважливі актуальні питання хрінзнапрошо", то що ви ще хочете від народу? Позбавтеся раз і назавжди в своїх рядах тушок, кар'єристів, популістів та іншої срані. Тоді, повірте, народ буде змітати все на своєму шляху. А постійні кидалова вже набридли. Не боляче. коли тебе "розводять" якісь чечетови, але боляче, коли на тебе плюють з високої дзвінниці ті, за кого ти боровся. Скільки ще кредитів довіри треба дати, щоб бути точно впевненим, що "табалових" більше не буде? Га? Ми всі люди. Ми всі можемо дати в борг. Але коли боржник забувається, то може вийти кака. Як для позичальника, так і для боржника. Але, в цілому, автора підтримую. Як не як, нам треба бути активнішими. Якщо гора не йде до магомета, то треба ту гору зрівняти трахтором "Бєралусь"

В такому туалеті якось совісно буде сцяти

Сергеїч, ти це вже двадцять п'ятий раз пишеш. Перші 24 - ще коли був Сергеїчем. Мені тобі 25-й раз повторити, що Янукович програє навіть Патрісу Лубумбі?

При чому тут єдиний кандидат, Сергеїч? Президентські вибори у нас проводяться в 2 тури. І які б там не були кандидати, а в Януковича суперник у другому турі буде тільки один. Тобто єдиний. Як тобі треба. Хто саме - покаже народ. І хто б це не був, Януковичу доведеться або піти на пенсію, або відчути, що таке справжні протести.

Ну одне з другим. Той, хто безнадійно померз на площі кілька годин, втрачає бажання мерзнути наступного разу. А наступний раз якраз міг би бути ключовим. При розумному підході.

А довідка у Вас є, що Ви - лідер і кажете правду?

Так.

Так де правда? Я чекаю-чекаю. То або буде дуже багато правди, або про те, що буде правда, була неправда.

Ну якщо роботодавець не відпускає, то не можеш йти спати. Але я відпускаю, єсі шо.

Дуже добре. Можеш йти спати.

Бо тобі, Сергеїч, вже ніхто не дивується

Сергеїч, ти чого на російську мову перейшов?

Я точно не знаю, всього лиш припускаю, але здається мені, що дії наших політиків зараз виглядають ідіотськими, бо пішла гра в шахи, в якій на одній дошці участь беруть не 2, а одразу 4 гравці. Древні індійці не придумали якось правил для гри на 4-х. Тим не менше, така гра пішла. І ніхто не розуміє, хто проти кого має ходити і чия черга взагалі. Чи це гра на пару чи в підкидного. В дурака вміють грати, а в шахи... Якщо 1-й гравець (Росія) ще більш-менш розуміє, чого прагне, то решта троє просто заважають один одному. ПР намагається грати на пару з ЄС і Росією. Хоч це неможливо навіть в дураку. ЄС не може вирішити, грати йому з ПР чи проти ПР. Бо казніть нєльзя поміловать. Опозиція ж не може зрозуміти, чого чекати від ЄС. Варто було їй блоканути трибуну, як в Європі одразу це засудили і висунули вимогу розблокувати. Мовляв, це неконструктивно для вирішення проблем з асоціацією. Такий собі тихий дурдом з пошуком варіантів виходу з лабіринтів.

Взагалі, як не парадоксально, хоч я по натурі і "вічний революціонер", але здається мені, що попускатися треба опозиції з цими мітингами. І то вже давно треба було. Бо що зачасто, то не здраво. Йде якесь таке розпорошення енергії. Там зграйка помітингувала, там трішки. І все з різних приводів. І все, як завжди, по ніякому. Вимальовується якась така психологія безперспективності. А злість треба акумульовувати. Накопичувати. І випускати все одним ударом, в потрібний момент. Зробили регіонали чергове паскудство. Добре. Одразу ж масове інформування населення. Але жодних мітингів. Ще паскудство - ще робота з населенням. Довго, але цілеспрямовано. Щоб до кипіння доходило. А момент для удару має бути ключовим. І таким моментом будуть, наприклад, президентські вибори. От коли починають зараз, за 2 роки до виборів каламутити воду про якийсь імпічмент, то мене аж нудить. Який імпічмент? Коли ви це збираєтеся робити? Як? Та навіть, якщо б це було процесуально можливо, то все одно швидше ніж за 2 роки не проведете. То нафіга? А оці постійні міні-протести лиш розряджають "акумулятор" суспільного невдоволення. Іноді враження, що це навмисне робиться.

У будній день трапляються перевороти, але мітингів не виходить, бо люди на роботі. У вихідний день люди вільні, але переворотів нема, бо депутати на дачах. Вічна несостиковочка якась.

Термін твого відїзду з Бірульово про щось мені повинен сказати?

Так як же на тебе плюнути, як ти утік у Барсцелону? Ходи сюди, я плюну.