Досить нестандартна ідея. Відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК саме підозрюваний або обвинувачений дає згоду чи висловює прохання про захисника. Відповідно до запропонованого варіанту ст. 48, сам обвинувачуваний чи підозрюваний мав би давати згоду чи просити про духівника. На мою думку, люди, які можуть давати згоду на присутність духівника - можуть самі розуміти неприпустимість свого вчинку та каятись. В ситуації, в момент коли людина стає підозрюваною чи обвиноваченою, нейефективнішим і найдоцільнішим буде допомога кваліфікованого юриста (адвоката), який скаже, що потрібно робити і як потрібно поводитися в такій ситуації щоб якомога швидше з неї вибратись. В КПК чітко прописані обов"язки захисника та правила участі у кримінальному провадженні. Які обов"язки і які правила участі в проваджені мав би духівник і чи дійсно це мало би виправдений вплив? Звільнення від кримінальної відповідальності (відпов. до ст. 45 ККУ) поширюється на осіб, які здійснили злочин вперше невеликої або середньої тяжкості з необережності. Чи не стане під сумнів роль духівника і його потреба коли людина скоїть злочин невеликої тяжкості вдруге, в третє і т д., беручи до уваги, що раніше духівника вже долучали. Унікальність прав людини полягає в тому, що вони є універсальними моральними категоріями, вони належать всім людям в будь-яких ситуаціях незалежно від їхнього соціального, релігійного чи будь якого іншого положення (належності) в суспільстві. На відміну від інших моральних прав, які можуть належати людині в зв"язку з її положенням, належністю чи роллю в суспільстві. В багатьох випадках вплив духівника може залежати від того чи іншого віровчення, тобто дехто може вважати, що відбути покарання - це добре і так має бути, а дехто (інший духівник) може вважати зовсім інакше. Може створюватися вплив віровчення на весь кримінальний процес. Запропоноване бачення може призводити до змішування функцій церкви та держави.