Так шо--закрить всі росіянські телеканали, радіостанції газети і не пускати книги. І буде вам щастя.

Після доллару буде юань, або нова валюта амеро, або нео-євро, або різні валютні зони. Питання в тому,що на носії ціна падає у кризу апріорі і це уникнути неможливо. Що буде, як перестануть "кормить Кавказ" ? Що скажуть болотники? Як поведуть себе уралмашвагонники? Що це буде--війна, хаос, революція? Чи деспотична диктатура? Все, що завгодно--але це катастрофа. Нам такі партнери НАВІЩО?

Звідки валюта, я не розумію. У нас зараз від'ємне сальдо виключно через надвисоку ціну на газ, але ця позиція вже перестає бути актуальною по багатьом причинам. Питання ж залишається відкритим--Росія нічого не виробляє, а лише продає нафту-газ, щоб купити собі поїсти. Всякі нано-мего-супер проекти--залиште для пропагандонства, вони нам не цікаві. Кому потрібен такий партнер?

Російські інвестиції--це були інвестиції через Кіпр.Їх уже немає. Згодні?---забуваємо.... 52 млрд--це чудово, але ми в них купуємо тільки ГАЗ--і більше майже нічого. А від газу ми вже потрохи відмовляємося. Це хіба партнер? Це-- потенційний нахлібник

Туреччина--це новий геополітичний та економічний центр, який і не подумає вступати у ТС. І це все дякуючи Асоціації, яку вони підписали. Це аргумент ЗА, а не ПРОТИ

Мене цікавить більше перший документ--це політична складова. Це зона права, свобод та поваги до особистості. Я розумію, що ці поняття вам чужі, тому сперечатися з вами не буду

Стосовно євроінтеграції. Питання все в тому, що на даному етапі ми не входимо в Євросоюз чи у зону євро. Ми тільки підписуємо широку Асоціацію. Питання про вступ--це питання майбутнього часу, і саме МИ через 5-10 років будемо вирішувати, чи потрібна нам та Європа у тому стані, в якому вона буде через цей час. Цілком може статися так, що ми самі не захочемо туди входити, а лише задовільнимося статусом ЗВТ. Наразі цього питання не стоїть--тому обговорювати немає що

Я відмовляюсь розуміти, про що дискусія. Росія щорічно імпортує товарів на 500 млрд. долл.. Населення Росії--140 млн. Кожен росіянин щороку витрачає 3,5 тис. долл. на імпортні товари. Майже піврічний заробіток пересічного росіянина. 85% російського споживання--це імпорт! Це без послуг, фінансової сфери ( яка теж кредитується на Заході), та всякого роду нетоварних індустрій, типу розважальної. Кошти за своє споживання росіяни беруть у сировинному сегменті--тобто, експортуючи нафту-газ та ін. матеріали. Питання--якщо завтра, в умовах глобальної кризи, ціна на нафту впаде до 50-70 долл--хто буде нашим партнером? За який шиш вони будуть купувати наші товари чи фінансувати наші спільні проекти? Це--Титанік, якого пізно рятувати і від якого потрібно відгрібати подалі. Цього не розуміє тільки абсолютно неадекватна людина. Тролів, проплачених глаташаїв та просто тих, в кого попа-біль від розпаду СССР, я до уваги не беру

Люстрація проходить довгим, але природнім шляхом--часом та зміною поколінь

Альтернативні варіанти є завжди. У наших сусідів президентами були письменники, філософи, електрики і прочіє дисиденти. які виявилися набагато ефективніші за комуністичних зубрів апаратних ігор, проффесіоналів та чекістів з постсовка. Безальтернативність--це видумка і технологія диктаторів для продовження свого правління

Правильно, тим більше, що структура нашого суспільства несприйнятна для диктатора, ким би він не був. Диктатор повинен опиратися на підтримку населення, як Лукашенко чи Путін. в нашій же країні це неможливо, тим більше, з Януковичем

*у нас ))

у них не було Фейсбука

Правову державу не може збудувати одна особа під себе, це завжди консенсус еліт. Всі групи впливу домовляються про єдині правила гри з урахуванням всіх інтересів і ніхто з цих груп не погодиться на чиюсь монополію на закон. Це нереально, або буде баланс, або не буде правової держави. А диктатура популярна тільки у малоосвічених і люмпенізованих верствах населення. Продуктивність і ефективність апарату при диктатурі в сучасному світі--ілюзія, Росія--яскравий приклад

У нас одна особа не може знищити еліту, скоріше еліта з'їсть особу. Просто немає іншого шляху--домовлятися. Новий суспільний договір--він неминучий

В тому то і справа, я про це і кажу, що арбітром не може бути персона--ні Янукович, ні Тимошенко, ні будь-хто інший. Правова держава і закон--от що потрібно зараз бізнесу. Незалежний суддя, непідконтрольний Януковичу--єдина гарантія їх існування і збереження, тому що вони не знають, що завтра стрельне в голову Верховному папі і хто післязавтра прийде на місце цього папи. Тут і збігаються інтереси суспільства і бізнесової еліти. Не розумію, з чого ви взяли, що я маю на увазі диктатуру--якраз навпаки

ПС Дякую за Янку--ностальджі )

ну так шо ж ти?

Патаму шо ви нас навчили не піддаватися гуманітарному лицемір'ю, вираженому у довершеності поетичних форм

Справа в тому, що ви думаєте -- ситуація законсервувалася і тепер так буде вічно. А так не буває. Для прикладу--у 90 роках по базарам ходили хлопчики з бітами і паяльниками і займалися здирництвом з простих, боягузливих і неорганізованих торговців. Вони працювали в кооперації з органами правопорядку і ця система кругової поруки, помножена на безініціативність жертв-торговців, здавалася вічною та непорушною. Але система зеволюціонувала і набула інших, більш цивілізованих форм--принаймні, паяльників, біт і прасок вже немає. Запевняю вас, що те саме буде і з цією системою. Фундаментальна помилка цих суджень в тому, що ви думаєте-- ми унікальні це тільки хвороба пост-совка--ніби ніде не було раніше продажних поліцейських, суддів, повальної корупції, гангстерів та незаконних форм збагачення та непрозорої політики. Зовсім ні--подивіться на нинішній світоч демократії США--мінус 50-100 років і подивіться, як ці проблеми вирішувалися там. А там мафіозний бізнес легалізувався, увійшов у державне управління і зламав хребет корупційній бюрократичній машині, тому що вона загрожувала їхньому фізичному існуванню. Те саме робиться і зараз у нас, коли влада у вигляді Януковича, мочить своїх же олігархів і останні, якщо хочуть вижити, повинні зламати корупцію і всевладдя чиновників через встановлення правової держави. Тому що насправді захиститися можна тільки законом у правовій державі, а не лояльним ставленням високопосадовця.