Це все отмазки для бідних. В опозиційному спектрі, слава Небу, є різномаїття і можна обрати цілком пристойну кандидатуру ненаціоналістичного складу--тобто, є цілком компромісні варіанти. Чому продовжують тупо обирати бандюків? Це питання культури і менталітету, а не компромісу

Те саме, тільки поміняйте москалів та Путіна на галичан і Тягнибока. І подумайте, хто більше правий ))

Як що обговорюємо? Нездійсненні мрії і марення росіянчеків і котсапні. Не розуміють, бідолахи, що економічний крах призведе не до розпаду України, а до ще більшого об'єднання проти діючої влади, яку ви так полюбляєте і захищаєте )

Очень точное определение антисистемы. когда так кажется, значит это и есть мираж. Сначала был коммунизм, для которого надо было просто немножко поработать. Потом - вторая Франция. Сейчас - вступление в ЕС - тут даже работать не просят, достаточно просто вступить, и "будет как в Польше". Еще есть "всем перейти на украинский", "вот построим нацию". Миражи. --------------------------------------------------------- Для такого означення антисистеми, Льолік, потрібно окреслити відмінності від гнилої совкової моделі і нинішньої. Комунізм, з його ідеологічною зашореністю і нетерпимістю до найменших трактатних відхилень, не мав перспектив розвитку, в той же час побудова національної держави ідея гнучка і універсальна. Доведено досвідом побудови УСІХ розвинених країн

Індивідуалізм, як риса--це абсолютний позитив. Я не вважаю наше суспільство розділеним настільки, щоб робити з цього проблему тих масштабів, яких ми з неї творимо. Розділеність Італії, Німеччини чи Іспанії набагато глибша і серйозніша. В нас насправді досить унітарна держава, а наша деяка відмінність виглядає великою на фоні комуністичного одноголосого одобрямсу, який ми мали не так давно. Правда, деяка частина суспільства таки не осягнула, що з'явилася інша держава Україна з усіма наслідками, вони не хочуть сприймати реальності такою, якою вона є і марять минулим. Лікується тільки часом

Неправильно розкладені кластери. Ті, хто має власність в цій країні, якщо поїдуть, то тільки в останню чергу--тобто середні буржуа не їдуть. Деякі з них зберігають активи і фінансові ресурси за кордоном, але не для еміграції, а тупо для збереження.Винятком можуть бути тільки випадки відбору власності. Те, що ми називаємо офшорною аристократією теж виводять кошти для збереження. Чиновники середнього і вищого рівнів виїдуть за кордон тільки у випадку кримінального переслідування, і незважаючи на наявну нерухомість за кордоном, вважають її інвестицією, або просто дачкою. Винятком тут є ті, в кого сім'ї і діти вже проживають і навчаються там і вони повертатись не планують. Цих ви не переконаєте. А виїжджають просто спеціалісти всіх рівнів і всіх галузей, що не можуть реалізувати тут свої знання та навики.Цих можна переконати, але краще не словами, а реальними перспективами

американці давно вже вважають себе саме нацією ) Як і канадці, так і австралійці

хе-хе... немає більш націоналістичної держави, чим США--хіба що Ізраїль ) І в Канаді, і в Австралії--з цим все порядку--вони поважають себе, тому націоналісти. З вами особисто--все не так )

Авторитетно підтверджую--Шопенгауер писав маячню. ) Хоча б тому, що сама дешева гордість--це гординя особистості, яка перебільшує свій внесок у суспільну справу ) Так часто трапляється серед провінційних правителів )

хай краще росіяни вивчають ) Бо Югославія для їх федерації--це їхній випадок ) Зі своїм Косово на Кавказі, з Албанією та зі своєю Чорногорією в Сибіру та Дальньому Сході )

Що тупік? націоналізм змушує до захисту інтересів своєї держави. Ізраїль--націоналісти, вони процвітають в пустелі. Повторюю--кожна процвітаюча нація--націоналісти. США, Японія, Ізраїль,Британія. Можу сперечатись тільки з тим, що націоналізм обов'язковий, але не призводить апріорі до процвітання. Наприклад, Росія--фашистська держава, але плентається в глибокому хвості цивілізаційних процесів

До речі, це стосується не тільки Франції--а й Німеччини, Італії, Данії і прочіх Нідерландів

Так і у нас немає )

ОК, американці ьа канадці--це нові іміграційні нації. Але ж ми не такі ) Приміром, запропонуйте французькому комуністу, лібералу чи соціал-демократу ввести другу державну у Франції --англійську. І вас французький комуніст, ліберал будуть єдині--пошлють подалі--і правильно зробить. Тому що він перш за все націоналіст, а вже потім комуніст. Націоналізм--це основа світоглядного менталітету успішної держави, а вже потім--усілякі різноманітні --ізми. Тому і у нашій державі --я можу вести дискусію, хоч з комунякою, хоч з останнім риганалом--але він повинен бути українським комунякою, а не російсько-совковим. Україноцентризм з усіма різноманітностями--це основа успіху держави. Іншого шляху не існує

В той же час досвід напускного інтернаціоналізму потерпів крах в СССР у 20-30 роках. Те саме відбувається у експерименті мульти-культи у Європі. Але у нашому випадку цікавість ситуації в тому, що апологетами начебто інтернаціональності і противниками українського націоналізму у нас виступають коцапські русішшвайне-шовіністи енд імперіалісти. Парадокс ..

Якби автор назвав державу, яка утворилася і розбудувалася не на основі державного націоналізму, я б з ним можливо, погодився . Цитата Шопенгауера не стосується німців--правильно? ) Але таких не існує. Тому--нема про що говорити.

Як і Піховшек--що більш очевидно )

Буде два контр-потока. І який з них більш грязевий--всім очевидно. )

Не розумію цієї істерики. Завдання влади--провести нормально вибори і спокійно піти у відставку. Або залишитись при владі, що дуже малоймовірно за чесних виборів. Люди розберуться.

В Америці президент з Кенії. Значить, це кенійська окупація О_о Насправді, українці дійсно більш пасіонарний народ, тому наступне геополітичне об'єднання слов'ян буде навколо Києва і на умовах Києва. Учіть українську