Анна Горобец
Украина, Сумы
21 июня 2012, 09:53

У пам`яті все живим залишається

Ранок… Схід сонця…. Небесний небосхил загорівся рожевим світлом нового дня, наповнюючи ним знайомі простори.
11 декабря 2011, 18:19

Обрій

Де сонце встає серед поля, Де за лісом ховається день - На щастя пророче тополя І чути вкраїнських пісень
11 декабря 2011, 19:25

Непересічної долі людина

Непересічної долі людина
11 декабря 2011, 18:06

Боже, дай нам хорошої долі!

Моя земля, земля моїх дідусів, бабусь, земля тата і мами навчила мене любити.
11 декабря 2011, 18:15

Фрагмент із життя

…Німі чорно-білі фотографії. Наче за сонячним зайчиком фотооб`єктива ховається на фотографіях то в колоссі достиглого жита, то за туманом літнього ранку наше життя.
11 декабря 2011, 18:58

ЖИТТЯ

Як воно є...
17 мая 2012, 18:57

Нові злети та падіння

Луциківка. Середина ХІХ ст. Почалися селянські виступи і царський уряд відмінив кріпосництво. Селянам за викуп надавали садиби й польові наділи. Луциківчани також одержали землю. Село було багате, кож
18 мая 2012, 14:47

Я починаюсь з отчої землі

Кожен починається з отієї батьківщини, до якої завжди лине серце людини, де б вона не була.
21 июня 2012, 09:47

Несподівана зустріч

Ти пробач мені. Пробач, що забула. Що поспішала стати дорослою. Пробач, що через мрії зовсім забула про тебе. А ти чекав. Чекав цієї зустрічі, щоб знову відчути моє тепло, мої обійми.
18 июня 2013, 14:16

Не знаю

Запитаєш у мене чи кохаю я тебе? Якщо чесно, не знаю. Та серце моє завмирає щораз, коли до мене тихо доторкуєшся. Хочеться співати, коли дивлюся в твої очі.