ІМХО ))) (с)

Питання раб ти, чи не раб - не лежить у площині шлунка. Це питання як раз в гуманітарній площині.

І закликами, і гаслами, і безпосередньою працею із громадянами. Загартовувати. Підбурювати. І завжди бути невід'ємною частиною громадян. Ну і паралельно лобіювати прийняття законів, але це проблематично в нинішньому парламенті. В нинішньому парламенті більш корисно бути контр-системним, тобто, не давати владі "працювати". В нормальних цивілізованих державах, де сформовані нації, це дикунство і контр-продуктивно. Але у нас навпаки - це чи не найоптимальніша та продуктивніша))) форма на сьогодняшній день в наших політичних реаліях.

Так ось, Ірина. Під це не підлаштовуватись потрібно, а виправляти. Інакше ніколи нічого в Україні не змінеться.

Економіка - це частина ідеології, невід'ємна частина. Але та частина, яка залежить від інших частин ідеології. Ідеологія - це комплекс (психологія, культура, економіка - це буття)

Бо вони відкинули національну складову, навіть боролись з нею. Тому і не спрацювала така ідеологія, і як наслідок - економіка. Народ спочатку повівся, а потім... Соціальна революція може спрацювати тільки із нацією.

Революція має бути соціальною ))) Соціальна революція. А шлях до неї пролягає через національне - без нації цього не станеться)) і знову ж таки, це площина ідеології)) А економіка є тільки наслідком)

Національна українська держава існує на папері, формально. В реалі - це кримінально-олігархічне адміністративне утворення, УРСР-2 тільки з більш злочинним криміналітетом. І не буде економіки для населення (нації), тобто національної економіки тут ніколи, допоки не буде демонтована ця кланово-олігархічна система, котра зробила економіку лише для себе. так ось, треба боротись не з наслідками (намагатись відтворювати економіку для населення, для народу), а з причиною - а це вже питання ідеології.

Впринципі, так.

Бо це питання ідеологічне))) а не "ковбасне"))

Буржуазні революції - це і є формування нації, завершальна стадія))

Більшість успішних країн починали с початку із формування нації, ідентичності... всі були в економічній дупі... І тільки потім почали розвиватись економічно. Польща, Чехія, Німеччина, Англія (коли позбулась "норманського міру" і англійці відчули себе)

Добрий день, Ірина. Нема у нас ніякої держави - вона формальна. Бо держава повинна служити інтересам та забезпечувати потреби нації. А в нас цього немає. Насення і "держава" існують окремо. І населення не хоче давати "державі" і йде тяжба - "держава" імєєт населення, щоби якось забезбечувати сенс свого буття (нажива); а населення намагається поімєть "державу". І казати, що у населення є держава не зовсім вірно, бо це не відповідає дійсності. А за Колесніченко, Ківалова та Табачника голосували саме тому, про що я написав у блозі - "Якщо населення не стає нацією, в будь-якому сенсі - політична, етнічно-духовна - воно тоді не спроможне створювати. Один вважає себе русином, другий - русічем, третій - русскім, четвертий - українцем, п'ятий - малоросом... і т.д. Як правило, кожен думає приблизно так, а чого це я буду для цих хахлів тут... Або, чому я маю заради тих п'ятиколонників... А у влади казли, і я їм щось буду створювати? Гарну економіку для них? Тобто, виходить - лебідь, рак та щука." Тобто - "назло хахлам". І ніяку економіку ми так ніколи не збудуємо. Хоч націоналісти, хоч ліберали. Треба основні зусилля спрямувати на процеси формування Нації. Прийняти невідкладні заходи по захисту від інформаційної війни "рускава міра", по поверненню історичної правди, руйнувати совкові рудіменти. А соціальною складовою займатись паралельно. Бо без цього, як Ви вірно зауважили, підтримки ширнармас не буде. Тоді і лише тоді економіка з'явиться - як наслідок.

Є алкоголики, люмпени, наркомани, крадії, вбивці, злочинці... Вони теж є громадянами і народом. Але їх не поважають. Їх або виправляють, або... відмежовуються від них - не спілкуються, оминають стороною, не дивляться, в решті решт - злочинців ізолюють...

1. Пам'ятники совкові, наслідок страшної окупації, яка призвела до смерті десятків міліонів українців протягом 75 років. І такі пам'ятники можуть бути частиною не народу, а частини громадян, які як раз і не сприймають існування України. Їм потрібна інша країна - СРСР, СРСР-2, імпреія, Євразія... і тому подібне. І боротба йде саме із цим, а не просто з якимісь там народними пам'ятниками. 2. Я ніколи не казав, що "всі не знають історію, а історія показана вами, це справжня." Я говорив лише про викривлення, приховування за грифом "секретно", про фальсифікації. Тобто, про штучне і дуже злісне спотворення національної пам'яті. Що безперечно заважає процесу формування нації. 3. Духовність ніхто не нав'язує. Її повертають, бо колись її силомиць досить таки методично відбирали. Позбавляли нас. Треба відновити історичну справедливість. Не позбавляючи при цьому прав інші національності, які проживають в Україні. А релігійних питань я взагалі не торкався, ми ж начебто світська країна?

Мікроекономіка - це частина загальної економіки. Якщо нема економіки на національному рівні, то відповідно будуть проблеми і в мікроекономіці. І щоби це виправити, потрібно усвідомити, для чого ти це робиш. Для рідних, для дітей, для батьків, для родини... для близьких людей. А без взаємодії із державою - це не можливл виправити. Потрібно щось змінювати в державі (створити, реформувати, знищити одну системи і збудувати іншу). І тільки це призведе до змін в економіці, що в свою чергу призведе до змін в мікроекономіці (здатність купити будинок, машину, дачу, відпочинок за кордоном, подорожування на пенсії...) А державні зміни - це вже політика, "Mac -artur ...уся справжня політика це одна лише боротьба (конкуренція) ідеологій 26.02.2013, 14:30"

Звичайно, що інструмент. Для досягнення різних цілей, які може ставити нація. тобто, для реалізації. Держава має забезпечувати потреби і відстоювати інтереси. І тут ніяк в основі без ідеології.

Інакше нема сенсу в державі

Держава - це інструмент для реалізації нації.

Щось таке...