Продолжение ... Почув я цю промову славну Впав на коліна! І кричу! О батьку! Гетьмане наш славний! До тебе в мріях я лечу! Вертайся знову! Я благаю! Тебе в образу не дамо! Тхорів, кролів, ми порубаєм А хто не з нами — тих з`їмо! Вертайся на своє гетьманство! Прости нам нашу сліпоту! Прости, що ми любили бабу Прости, що ми ввійшли у звабу Най перетвориться на жабу! Вкажи нам ти дорогу ту! Все буде добре: не хвилюйся, Ти будеш править, військо – красти А руки ці, не будуть - ні, Все буде славно, як тоді: Ліпи горшки, на бджіл милуйся Лікуйся, пий, і... знов лікуйся ................

Ви, чули?! Гетьман повернувся! Вірніше виліз із нори Ось так навколо роззирнувся Струсивши пил із кобури І всім промовив: Любі друзі! Ну як ви всі отак могли? В Украйні, де кОзаки горді В боях за неньку полягли!

Мы живем, под собою не чуя страны, Наши речи слышны, но никому не нужны. А где мы говорим без обмана, "Хоружівського" вспомним гетмана. Его глупые речи для народа смешны, Указы преступны, страшны и грешны. То Бандера объявлен героем, То вдруг церковь поместную строим. А вокруг него сброд тонкошеих рабов, Из себя возомнивших чуть не полубогов. Та ворует, а тот убивает, "Любих друзів" ведь он покрывает. Как подкову, кует за указом указ: Украину продав, тянет в НАТО он нас. Он грузинам продал ракеты, винтовки. Давно плачет за ним петля на веревке.

Народное творчество безгранично.