Ага, з реального життя)))

І в цьому мабуть є раціональне зерно. Просто потрібно змінити підхід до підбору водіїв та їх навченості спілкування з пасажирами, психологічна реабалітація після рейсу. Тренінги і таке інше. Дрескод водіїв також було б не погано ввести. Форма дисциплінує людину.

В десятку попав! Молодец пане Олеже, чітко підмітили!

Здравствуйте! Уважаемый читатель (пользователь) блога "Корреспондент.нет". Отвечаю на Ваш вопрос. Естественно, что более глупого вопроса в свой адрес я не слышал но отвечу. В армии я с 16 лет, и перед тем как перейти на службу в Военный институт отслужил свой срок у воинских частях. Прошел все должности по линии воспитательной работы и четко знаю, что нам необходимо делать и главное как. Ваша аллегория меня, если честно говоря - оскорбила. Если Вы хотите знать более подробней где и как я служил, приезжайте к нам в институт и я все охотно расскажу.

Возможно.

Діло кажете. Підтримую!

Это точно. Но вот только одна задача, как бы правильно все это воспользовать.

В такому випадку залишилось знайти підстави для того аби здійснити аниконституційний переворот в державі. А головне того - хто це зможе зробити.

Да, иногда порой очень часто о этом думаешь, но знаем к чему это может привести. пролить кровь - это крайний аргумент.

Жесть! Уважаю В. Федоровича, он всегда преподносит нам приятные сюрпризы.

Перш ніж заявляти, що когось потрібно посадити, для початку потрібно це довести. А в іншому випадку, з вашого боку - це чистої води наклеп!

А щодо національної ідентичності так вона у кожного українця визначилася давно і утвердилася - там де краще там і моя національна ідентичність (США, Канада, Австралія, Італія).

З цим відео я повністю згоден! Супер, молодці! Толково зняли!!! Респект!

Пане Олеже, Тарас Григорович на фоні з Вами дивиться більш переконливішим і без вил! А взагалі, фото супер - посмішило!)))) Яб так його назвав: "Олег Ляшко завьот, а Тарас - у роздумах".

Дотепна теза. Головно - чітко виражає дійсний стан справ.

Дурниці! Україна тривалий час була залежною по ряду причин, і народ тут ні до чого. А рахунок чемодану без ручки: Росія й чемодана свого втратила давно! Не замислювались ніколи над тим, що є таке зарах Росія?! Подумайте!

Слушна думка!

Володимире, а Ви часом не сплутали українське з російським?

Надто тривіально!

Україна не те що ворог № 1 - вона "не зручний" ворог! Мати під боком такий собі постійний подразник, від якого ти ніколи не позбудешся не побажала жодна б з держав із великими імперськими амбіціями. А вшановувати полеглих часів Другої світової - потрібно, прикро з часом це все більше перетворюєьтся на шоу. Тут мені пригадалась одна з повістей Олександра Солженіцина "Матрёнин двор". Там є дуже показовий момент прощання з покійною, процитую вам дослівно, не хочу спотворювати слова генія: "... Деревенские приходили постоять-посмотреть. ...И если начинался плач, все женщины, хотя бы зашли они в избу из пустого любопытства, - все обязательно подплакивали от двери и от стен, как бы аккомпанировали хором. ...В плаче заметил я холодно-продуманный, исконно заведенный порядок. ...Тут узнал я, что плач над покойной не просто плач, а своего рода политика". Тому й боремося ми щороку 9 травня над об'днанням та примиренням "червоних" та "жовто-блакитних" так як політика у кожного СВОЯ! Будьмо здорові глуздом, товариші!