После слов "мир наступи!", праздничного салюта и торжественного запуска в небо 300 резиновых шариков, символизирующих мифическую стойкость спартанцев. Ещё один вариант: после заклинания произнесённого пресс-офицером СНБО.

Заявляти про це - вже дурниця...

Очевидно, протягом життя Ви знайомились винятково з роботами школярiв... Спiвчуваю)

Шановним Олександру Алфьорову та Олександру Iванову, про власний стиль письма судити не берусь. Це не наукова, не лiтературна публiцистика. Поданий текст - щось на межi ессеiстики та роздумiв. Я нiкому не нав'язую думки. Я просто викладаю власний погляд, який оформлено на основi кiлькох останнiх прочитаних робiт Смiта, Лебона, Данилюка. Та й далеко не iсторичний характер мають цi роздуми як вам здалось: ))) Це - чиста соцiально-культурна антропологiя. Навiть якби у роздумах могли бути присутнi принципи "намiшання", то вони цiлком закономiрнi з позицiй традицiйноi дiалектики... На рiвнi елементарного унiверситетського курсу фiлософii, панове, можна було б це запам'ятати.

Це планшет з його виправленням "Михайло" на "Микола". Прочитав - самого пробило на сміх... з гіркими сльозами

Виправлено описку, яка викликала обурення в тому числі в мене. Планшет видав замість "Михайло" - "Микола". В подальшому потрібно буде більш прискіпливо вчитуватись у текст. Якби не коментар Цибулька - я б і не помітив. Фактично, одна глупа і абсолютно безпідставна помилка може нівелювати будь-які починання. Втім, стосовно суті цього тексту, то сказати хотілось передусім про Драгоманова як людину котра почала займатись проблемами історичної антропології, антропологічної історіософії набагато раніше за Л. Февра або М. Блока. Більш глибше це питання буде розглянуте в статті "Антропологічні основи та політичний аналіз у працях Михайла Драгоманова", опублікованій у Віснику Київського Університету (політологія).