Фото: Надане рекламодавцем
Богдан Воронцов, Голова правління Громадської Організації - Міжнародний Антикримінальний Альянс
Вже третій місяць весь світ затамувавши подих спостерігає за подіями поблизу українсько-російського кордону та політико-дипломатичними зусиллями по зниженню напруги.
З кінця грудня пройшла ціла серія зустрічей представників різних рівнів Росії та США. Ця стаття присвячена тому наскільки вони були ефективними і що буде далі.
Фактично початок переговорам та зустрічам поклала онлайн-зустріч Байдена та Путіна 7 грудня. Тоді президент США попередив Росію про жорсткі санкції у разі нападу на Україну, а президент РФ традиційно звинуватив Україну в невиконанні мінських домовленостей. Зустріч ніяким чином не посприяла відведенню російських військ, а розвідки західних країн продовжували повідомляти про підготовку Росії до вторгнення.
Через кілька тижнів після зустрічі двох президентів МЗС Росії оприлюднило перелік “гарантій безпеки”. Основними пунктами там були гарантія невступу України в НАТО, а також відмова від розташування натовських військ в Східній Європі. Такий ультиматум одразу отримав негативний фідбек від представників зовнішньополітичного відомства США, а також Генерального секретаря НАТО. Втім, Байден та Путін на другій онлайн-зустрічі домовилися провести зустрічі представників Заходу та Росії для обговорення «гарантій».
Так званий “тиждень перемовин Росії з Заходом” почався 10 січня з зустрічі Венді Шерман та Сергія Рябкова. Можна сказати, що 8-годинні перемовини ні до чого не привели: сторони залишилися на своїх позиціях.
Наступні зустрічі ради Росія-НАТО та Росія-ОБСЄ, 12 і 13 січня відповідно, також не завершилися успіхом. Обидві сторони повторювали вже озвучені позиції, а Збігнев Рау, міністр закордонних справ Польщі, підсумував проведену серію переговорів так:” Європа за останні 30 років ще не була такою близькою до війни”.
Сподівання про зменшення напруги на українсько-російському кордоні не справдилися і після зустрічі Ентоні Блінкена та Сергія Лаврова 21 січня. Політики домовилися, що США та НАТО передадуть свої “стурбованості та ідеї” до Москви в письмовому вигляді.
За інсайдерськими даним Der Spiegel, відповідь американців не містила “значних поступок”, а Офіс Президента України заявив, що ознайомлений з вмістом документу і ніяких зауважень не висував. Та небажання оприлюднення письмової відповіді не може не насторожувати.
Діалог, якщо це можна так назвати, Росії та Заходу триває майже два місяці і які ж результати? Тут чудовим індикатором будуть цифри. Якщо наприкінці грудня біля кордону України було 90 тисяч російських солдатів, то на даний момент їх уже 130 тисяч осіб. Крім особового складу, Росія стягує також значні обсяги техніки: бронетранспортери, артилерію та танки.
Однак, як стверджує СIT, така кількість людей та техніки придатні лише для обмеженої війни. Більш того, Міноборони РФ заявило про повернення частин на місця постійної дислокації. У свою чергу, Джен Псакі під час свого брифінгу заявила, що США більше не оцінює вторгнення Росії в Україну як “високоймовірне”.
З іншого ж боку, на кордонах з Україною досі присутні 100 тисяч російських військових. У той же час, США перекине 3 тисячі військових в Польщу, Німеччину та Румунію. Тому, на жаль, про зменшення напруги ще говорити зарано.
Хоч попередні перемовини Росії та Заходу виявилися малоефективними, сам факт їхнього існування - хороший знак, адже поки дипломати розмовляють, грамати мовчать.