-- Кто, по-вашему, этот мощный старик? Не говорите, вы не можете этого знать. Это -- гигант мысли, отец русской демократии и особа, приближенная к императору. (с)

А ти КАЗЬОЛ. Думаєш там сам ХАзаров базарить, ну ти і хворий.

azirka .org . - буде коротше

Прийдеться ХАзара під хакаре підвести

Ти вже відсмоктав Хамові. Тримай цюкерку.

Боже, ну за що ти нас так наказав цим ХАзаром.

Нічого, на параші Хам навчить ХАзарова мові

Інкубатор працює на всю потужність у Білій Церкві. Тітушки пачками вистрибують.

Бджоли проти пива.

Ctrl + C = Ctrl + V

так вони ж АНТІФАШІСТИ.

це сама велика таємниця ПєаРастів.

Ти ж на Майдан збираєшся, вивчи віршик, розкажеш отримаєш цюкерку Рошен.

Законсервують і АЛЄНЯМ відправлять.

Так за 10 хвилин виділили ж гроші.

У Харьків і Даунбас казали попреться.

Ти - професійний раб по духу і по крові, За соцпоходженням, також, ти - із рабів, Ти - раб в своїх кістках, ти - раб в своїй основі, Ти - раб в своїх думках і у вживанні слів Раб - професіонал. В дванадцятім коліні потомственний кріпак, Закутий в ниць свою, що дід заповідав тобі І сталось нині - плебейський козачок у рідному краю. За вироком в житті присуджений нарузі, Ще за декілька віків до рождества свого Ти увійшов у світ з тавром чужих ілюзій: Кому поклони бити? І славити кого? Ровесники твої, невільничеє братство: Покора - ваша плоть, смиренність - ваша кров. Восславіть же своє благословенне рабство За щастя відчувать послаблення оков. (с)

Зтєм!

Рабів до Раю не пускають «І Возвеличу рабів малих,отих рабів німих, І на сторожі коло їх поставлю Слово!» Т.Г.Шевченко «Подражаніє 11 псалму»(1859 рік) Рабів до Раю не пускають, Рабів ніколи не прощають! Ніколи не прощають зради, Хіба що лиш окремі вади! Кожне речення замкнули у крапки, Кров’ю героїв волають віки… І Павлюка і Остряниці, І збитої із неба птиці…. За вітром попіл спалених книг, І кров мудреців своїх і чужих! Слово терпить рабів німих, Якщо на сторожі біля них, Його поставив Поет, І огорнув вогнем віків,- І мудрістю прадавніх Вед! Та час минув: і уярмили Слово, І окопали Його ровом, І на узвишші кулемет! Тепер воно служить лиш пузатим, «Далекоглядним» і кирпатим! Хрести залишили розп'ятим, Навіщо Слово тим, хто звик мовчати?!

Ой ти, ґаранте, ригоАнальна гадюко, Чом твоє серденько - мов каменюка? Чом твої устонька лаються матом, А твоє слово - тверде, як вата? Чом твої пальці геть все хапають, Твоєю пикою - дітей лякають? Ох, твої думки темніші ночі, Хто в них пориється, жити не схоче! Злі твої мрії - для тебе скрута, Нищать мозок наче отрута. Ой ти, ґаранте, Божая кара! Чи то чудовисько, чи то примарa? Твоїх сатрапів терпіти мушу, В твоїй державі загублю душу… (с)