Погоджуюся, особистість завжди привертає увагу.

Постоянно банящаяся модером Жаба, ну що ревнощі якісь присутні, це, схоже, правда. А стосовно іншого, я бачу дієвого політика, людину, яка реалізувалася, і яка цікавить багатьох - чи опонентів, чи прихильників. Для професіонала це головне. І для країни добре, коли наші лідери - не сіра одностайна маса.

Марино, я обірвані напівнатяки інтерпретувати не беруся. Тому про "Пилипа та коноплі" не зрозуміла.

Марино, Ви досі зустрічаєте "по одежке"? Не надто наївно?

Пишу те, що думаю. Звісно, кожному вільно бачити своє.

Як Вам зручно ;) Ми маємо бути реалістами, але не песимістами. Особисто я - за це.

Так, Валек, я чула ці слова і згодна. Ми не маємо бути сліпими до негативу, але найгірше, коли люди стають сліпцями до позитиву. Бо тоді зникає сила виправляти помилки і робити щось добре. Легко усе зруйнувати та спаплюжити. Складніше - знайти у собі сили, а тим більше - надихнути когось на перетворення.

Це добра ідея, Ганно Миколаївно, прославляти те світле і славне, що є і було на нашій землі. Адже подібні концепти надихають і додають сил, що так потрібні українцям не на тривалі чвари, а на творення нашої сьогоднішньої історії. Геніальний митець Микола Лисенко навічно увійшов до історії України зі своїм патріотизмом, своїми творами і цим гімном зокрема. І кожен з нас живе й діє саме у свій час, саме сьогодні. І тільки сьогодні, щодня закладається наше завтра і наше назавжди. Можливо, то дещо крамольна думка, але цей гімн Лисенка вважаю більш доречним для державного, аніж "Ще не вмерла..." Тут надзвичайно потужний заряд позитиву й світла, якого часом не вистачає людям у період зневіри і втоми. Тому дійсно варто послухати цей духовний твір і вшанувати Генія землі української.

Тут фото можна виставляти і у більшому форматі ;)) ..Спекотний репортаж, але і з небом, і з водою ;)

Тут фото можна виставляти і у більшому форматі ;)) ..Спекотний репортаж, але і з небом, і з водою ;)

Збираєтеся створити маятник?

Дякую за пізнавальну статтю. Нами керує не тільки те, що подобається, а й те, що ненавидимо, не сприймаємо. Отже, власна рівновага - як засіб ігнорування маятника. І - пошук іншого, комфортнішого для себе маятника?..

А я колись скаржилася. На чотири редакційних адреси. Відповіді не було.

І -- "нехай мертві ховають своїх мертвих"? І оте -- писання, коли інакще неможливо, -- і це прекрасно?

Десь так, схоже. Таке знання усього не гнітить?

Та йой! Що сі стало, з таким алярмом ;))

Звісно, що не тільки метелики... Є іще інша летюча живність)) В принципі, кожен сам для себе вирішує, -- літати чи скласти крила.

А я не поспішаю ;) "Самі прийдуть і усе дадуть" (с) ;))

"І не пощастить же отак чоловікові! Кому - дулю в кишеню, а дядькові Кирилові -- крила" (с)

Це тимчасово ;) Ми говорили про уміння літати))