Істинний Маразм добавил комментарий к статье
В Амстердаме эвакуирован центральный железнодорожный вокзал из-за угрозы теракта
Процес 59-ти
Це був унікальний навіть як для кровожерливих сталінських часів суд.
Mолоді люди студенти, а подекуди ще п'ятнадцятирічні діти - учні шкіл. Разом - 37 юнаків та 22 дівчини.
Закритий суд відбувався протягом 15-18 січня 1941 р.
Всі підсудні були засуджені за статтею 54, п. 2 та 11.
Із 59-ти осіб до розстрілу засуджено 42 , з ниx - одинадцять жінок.
До ув'язнення на 10 років в таборах, з "ураженням у правах" на 5 років та конфіскацією майна засуджено сімнадцять осіб.
Після перегляду справи до розстрілу засудили 22 осіб, до ув'язнення - 36, одна з підсудних, Ірина Пик, як громадянка США, виїхала за межі СССР.
Частина вироків смертної кари були здіснені 14 квітня 1941 р. Вони стосувалися: І. Максиміва, М. Думанського, М. Вовка, С. Сороківського, С. Нирки, М. Гошка.
Щодо інших засуджених до розстрілу інформації немає.
«Процесс-59»: плаха для непримиримых
В клубе Львовской тюрьмы № 2 (знаменитые «Бригидки») 15 января 1941 года прозвучало:
— Встать! Суд идет.
На скамью подсудимых, с которой для многих арестантов была одна дорога — в мир иной, — посадили участников Организации украинских националистов. Это нерядовое событие в истории антисоветского движения сопротивления назовут «Процессом-59» — по числу его фигурантов.
С тех пор минуло 60 лет. Для нас — повод еще раз вспомнить о борьбе ОУН со сталинским режимом в 1939 — 1941 годах. Тем более, что эта ее страница гораздо менее известна, нежели послевоенная...
Советские войска, а с ними и новую власть на землях Галичины, Волыни и Северной Буковины, большинство населения встречало с надеждой. С ними связывали избавление от насильственной полонизации и румынизации, национально-религиозных притеснений, улучшение положения представителей коренной нации там, где они составляли этническое большинство.
Нетрудно себе представить шок, который испытали жители западного региона Украины, когда воочию увидели «преимущества советского строя».
Железной рукой была демонтирована местная партийно-политическая система (до 1939 года в Галичине нас