"Решение об инвестировании или не инвестировании денег в недвижимость остается за физлицом." Головне, що висновок не потребує дискусії.

"...спрашивать народ .... о власти, или, как учили классики марксизма, вопрос о собственности. Уходя от этого вопроса в пользу менее существенных.." Що за підказки. Це пряма пропаганда. Добре, що зараз не царська влада, а то б пішов Піховшик по етапу.

Я, зрозуміло, не такий економіст, але все ж знаю, що на економіку впливають економічні закони та полічна ситуація в державі, а тепер, ще й у світі. Крім того, сьогодні, кажуть вчені люди, на прийняття рішення, у т.ч. з економічних питань, дуже впливає світоглядна позиція приймаючого це рішення. Наприклад, в державі йде нагромадження капіталу (об"єктивна економічна похідна), в державі формується еліта (об"єктивна психологічна складова). Щоденно на людей йде психологічна атака, як на споживача товарів, послуг. Перевернуті людські ціності, йде культ хамства, безсовістності. Тому, аналіз, ситуації та поступків владних людей, груп необхідно проводити, враховувати вищезгадане. Іншими словами, рвач, "прихватизатор" сволоцюга, лжепатріот доброго, прогресуючого рішення для свого народу, держави ніколи не прийме.

"Аби врятуватися, Україні потрібні ще одні парламентські вибори " Заголовок, як на мене, не точний тому, що не зрозуміло від чого рятуватися: від смерті, від розвалу держави, від поганого житття і т.п. Далі. Чому, власне, тільки одні вибори? За один раз зовсім нікого не взнаєш. Моя думка. Оскільки в Україні, "жульничат" досить багато громадян, то вибори треба проводити до тих пір, доки всіх цих "жуликов" не буде виявлено. Гарна ідея, але утопічна. Тому, правильно, не ту державу назвали Гондурасом.

"Нашим машиностроителям нужно забывать о России и больше думать о странах Азии, Африки и даже Латинской Америки". Сьогодні у глобалізованому світі думати про той ринок і не думати про цей може собі дозволити не багато корпорацій. Всі інші намагаються просунути свій товар на будь-який ринок. Ця аксіома відноситься до України не на 100, а на 200 відсотків. Щоб це зрозумінити зверніться до бізнесу Польщі, де намагаються поставити в будь-яка державу хоч пару чобіт чи 1 кг помідор. Або приклад, Арабських еміратів. Тому не слухайте Охріменка.

Я нічого проти правдивого висвітлення подій не маю. Більше того моя життєва позиція це правда, яка б гірка вона не була. Але ця стаття Волги нагадує історію з Дубровським. Один пан дав в морду іншому (Дубровському), а він згадав про селян і позвав їх на поміч. Дати здачу. А селяни, чи то робітники зажди хочуть дати по пиці багатому. Риторіка з цього приводу називається комуністична ідеологія. Власне в соц. таборі, разом з Морозом (зрадником) Волга був. Так що ази знає.

"Таким образом, сообща, сможем провести естественный отбор в рядах чиновников,...." Можна було б на щось погодитися аби не слово "СООБЩА". Коли разом, то значить ніхто. І значить ідея, діло виконане не буде. Утопія.

пакращення не-па-децки: " Глазьёв сказал буквально следующее: не идите в Европу-отберут наворованное!" Ні. Не так. Він сказав, що Європа натякнула, яущо не прийдете до нас , то плакали ваші гроші. Ну, а далі правильно. Прийдете в Росію, то красти можете продовжувати.

Для того, щоб все то, що зростає з"їсти і випити, треба зростання зарплати. А вона зовсім не зростає. Тоді питання, хто то зростання з"їдає? Хай того вдавить. Чи може то брехня?

А если бы зто был мужчина?

Я не зовсім зрозумів, до чого призиває автор. Щоб не було бухгалтера. Так по Закону будь-який керівник може сам вести облік. Щоб по -іншому обліковувалися затрати на виробництво чи надання послуги. Так, опять же те, що відноситься до трат визначено податковим законодавством. Якщо є якісь трати не передбачувані нормою права, то треба вносити пропозицію по доповненню. А собівартість вона і в Африці собівартість. Тобто вартість ( те що потрачено) виробництва чи надання послуги. Зрозуміло, що трати є різні. Наприклад, кофе працівникам чи дорога автівка керівнику. Собівартість є показником, але не визначальним для формування ціни. Бо ціна це продукт ринка: купують зростає, ні - падає. В кінці, не треба перекладати з хворої голови на здорову.

Спасение утопающего -дело рук самого утопающего. Чи не так. Хто такий дурний буде віддавати своє чи щось робити собі на шкоду. Ніхто. Не будуть цього робити ні Росія, ні Європа. А будемо ми (пересічні громадяни - не Янукович, Яценюк, Тягнибок і даже Симоненко) в дурнях. Щоправда ми й так є ними.

«О чем забывают сказать, когда говорят о нашем государственном долге» Не говорять про серйозність (державний підхід) його використання та обслуговування (повернення) . А що ж відбувається насправді. Борг зростає. Витрачається він на поточні потреби (проїдається) Все більше грошей витрачається на його обслуговування. І саме головне – не має державної програми по поверненню боргу. Тобто коли і яким чином. А по правді. Нікому це і не потрібно, ні Тимошенко було, ні Азарову, ні після нього Голопупенку. Вони персонально і їх сім»ї не відповідають за борги. Приклад, Греції чи інших. Що відповів хтось персонально . Ні. Класно. Беруть для декого, а платять всі.

Всі заявляють, що люблять Україну, що бажають їй лише процвітання і т. п. Якщо написане когось не стосується, то прошу зайнятися іншими справами. Так от, чи може бути добре в державі, коли її валюта, скажемо не зовсім ціниться (поважають)? Ні. Тоді як примусити любити свою валюту? Правильно, регулюванням, можна і податком про який йде мова. Хтось скаже, так крадуть, зловживають. На це я відповім. А в армії, чи в освіті (для прикладу), все в порядку? Ні. Так чого ж ми не кричимо: долой армію і освіту. Тому треба любити свою державу (гривню) і не любити тих, хто її компроментує. Навіть резидента, якщо є такі факти.

Победилей не судят. А говорить правду, как учит жизнь, часто очень не выгодно и опасно.

На відміну від Охріменкового "может быть, а может и не быть", я скажу, що ні хрена ми не отримаємо ні від ЄС - приклад, інших держав - Литва, Естонія, Болгарія. Що і логічно. Хто і який дурень буде когось підтримувати, якщо він ( Україна) сам цього не бажає ( крадуть і все). Ні від Росії. У них своїх проблем тисяча. І одночасно ми ( Україна) самі цього не бажаєм ( крадемо і все) Тому гривня наша поступово буде девальвуватися і в кінці кінців (2014) буде 10 за один долар

Хто дасть відповідь на таке. Чому, коли робітники захочуть, то п"янка обов"язково відбудеться. Коли ж робітники (більшість виборців , захочутьть щоб у руля був свій (робітник), а не багатий, то це не відбувається. Чому?

Чому мусолиться, де краще: Росія чи ЄС? Зрозуміло і ясно як Божий день - світ (ринки) поділені. Якщо виникає потреба, то тільки сировина, енергоносії або продукція шкідливого виробництва, наприклад, хімія. Ну ніхто не дасть можливості, експорт, наприклад, кавунів. Так квоти напишуть, але реально виконати умови поставок не вдасться. Інструкцію ще ніхто у світі не зумів повністю виконати. Заборонять, як кажуть, по Закону. Є такий метод забастовки: робота по інструкції. Ось із цієї аксіоми і треба плясати, хто кращий. На мій погляд кращий той, хто тебе ХОЧ бажає. Тим більше - рожою не вийшов.

"Где был бы Арсений Яценюк, если бы Юлия Тимошенко находилась на свободе?" Кожен має свої інтереси, і Піховшек теж. Я ось пишу і мені не копійки за це, тільки моральне задоволення. А ось Піховшек написав і йому є на пиво, а мабудь і більше. І правильго нижче відмічено. Немав би Піховшек пива, якби той кого він підтримує не став президентом. Я памятаю передачі Піховшека про те, який поганий Ющенко і К, і який гарний Янукович.

Якщо підеш направо, то будуть тобі золоті гори, а якщо підеш наліво, то теж будуть золоті гори. Так кажуть противники ходу України "туди" чи "сюди". А реалії такі. Йде по світу тільки бідний чи дурний. І тільки в казках для таких можуть бути золоті гори - дурінь думкою багатіє.