Це тільки один епізод розвідувальної роботи на окупованих територіях, який став відомий широкому загалу. Менше з тим, наведені факти наочно спростовують інформацію полковника запасу ЗСУ Романа Червінського про те, що з 2019 року вся розвідувальна робота на території ОРДЛО зупинена.

Показово, що для тодішнього політичного керівництва України заяв Лаврова щодо передчасності і контрпродуктивності створення міжнародного трибуналу виявилося достатнім щоби продемонструвати «політику страуса» і заговорити про створення міжнародних механізмів.

Називаймо речі своїми іменами: фактично Німеччина зіграла на боці Кремля. На мій погляд, невипадковою є й поява в Bild статті щодо заборони на постачання летальної зброї в Україну саме напередодні Саміту східного партнерства й зустрічі Володимира Зеленського з новообраним канцлером. Як на мене, Bild озвучила офіційну позицію Німеччини щодо її подальших планів стосовно України. Тобто вона стала: Україні не дадуть летальної зброї. Це – дуже показовий момент.

Упевнений, що РФ зараз робить ставку на два плани щодо Донбасу. Перший – продавлювання політичної частини Мінських угод із просунення у політичне тіло України "автономій", підконтрольних РФ. Якщо Україна та Захід не підуть на це, РФ розглядає план одностороннього визнання т.зв. "ЛДНР". Тобто реалізація "абхазького сценарію.

Аналітичний відділ ГІ «Права Справа» розраховує на подальшу плідну співпрацю зі спеціальною моніторинговою місією (СММ) ОБСЄ.

Україні ж слід наголошувати саме на розширенні військово-технічного співробітництва. І задля переоснащення ЗСУ як єдиного гаранта врегулювання ситуації та повернення окупованих територій, і заради чіткого сигналу Росії щодо геополітичних інтересів України. Насамперед це стосується інтеграції з країнами НАТО, а також позаблокової співпраці з Великобританією та США.

Варто зауважити, що заяви Путіна про те, що Росія не планує розгортати масштабну військову агресію проти України - не відповідають дійсності. Російська агресія триває з 2014 року. Точиться війна між РФ і Україною, а не так званими «республіками ЛНР та ДНР».

Російська Федерація як правонаступниця СРСР має компенсувати Україні збитки від знищення 12 млн. українців під час Голодоморів 1932-1933рр та 1946-1947рр, насильницької депортації 1.5 млн. українців під час колективізації, репресій та т.зв. "об’єднання" західноукраїнських земель у складі УРСР.

Існує три ключові критерії для майбутнього президента України: 1 – бути зрозумілим Сходу та Заходу; 2 – мати програму, яка задовольнить потреби всіх виборців та, головне, економічні інтереси країни; 3 – відсутність антирейтингу.

Не треба жити в ілюзіях, що з відходом Путіна від справ наші території повернуть. Для них саме питання існування незалежної та розвиненої держави Україна – вже як червона ганчірка для бика.